Фото: із відкритих джерел
Тепличні та розсадницькі господарства активніше впроваджують автоматизацію, оскільки технології, які раніше були доступні переважно великій промисловості, дешевшають. Паралельно зростають витрати на працю та запит на машинні дані, а наступним кроком називають практичні застосування штучного інтелекту.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Автоматизація в тепличному та розсадницькому виробництві стає помітно доступнішою завдяки здешевленню камер, сенсорів та інших електронних компонентів, які раніше були характерні радше для великих індустріальних секторів. Про це в коментарі HortiDaily розповів Давіде Уліана, Sales Project Manager компанії Da Ros.
«Що я бачу: деякі технології, які раніше належали лише певним промисловим бізнесам, тепер стали доступними для виробників… Як тільки камери, сенсори та багато електронних пристроїв стають дешевшими, це дає поштовх технологіям у нашому секторі», — зазначив він.
За його словами, зниження вартості електроніки змінює й підхід до комплектації обладнання: електронні компоненти на кшталт PLC, інверторів і цифрових сенсорів дедалі частіше замінюють пневматичні системи. Уліана також проводить паралель із еволюцією персональних комп’ютерів: те, що колись було наддорогим, з часом стає «нормою» для ринку.
Кадровий фактор: автоматизація не скасовує людей, але змінює вимоги
Окремим драйвером інвестицій в автоматизацію він називає ситуацію на ринку праці. Зростання зарплат у регіонах, які традиційно вважалися «дешевими» за робочою силою, робить машини економічно привабливими для ширшого кола виробників. Додатково посилюється проблема доступності персоналу для робіт у теплицях і розсадниках.
«Машини стають більш просунутими. Потрібно менше людей, але ті, хто є, мають бути більш кваліфікованими… Може знадобитися, наприклад, менеджер з техобслуговування, тоді як раніше в цьому не було потреби», — пояснив Уліана.
Дані як новий стандарт: важлива не кількість, а користь
Паралельно з автоматизацією зростає запит на дані, які генерує техніка. Те, що раніше могло вважатися «необов’язковим», дедалі частіше стає очікуваною функцією. Виробників обладнання, за словами Уліани, просять забезпечувати можливість комунікації машин із ширшими системами управління бізнесом.
Водночас він наголошує на доцільності збору даних: отримання надійних показників коштує грошей, тому важливо розуміти, які саме метрики потрібні для управління виробництвом.
«Справжнє питання — що робити з усіма цими даними… Можливо, вам не потрібно 10 000 точок даних; вам потрібно лише кілька важливих чисел», — зазначив він.
Наступний етап — практичні застосування ШІ
Штучний інтелект Уліана називає наступним великим напрямом розвитку автоматизації теплиць, але з акцентом на прикладну користь, а не «хайп». На його думку, виробники машин можуть генерувати операційні дані, а ШІ здатен допомогти перетворювати їх на рішення для виробництва — зокрема в частині «читання» та інтерпретації даних.
Окремо він підкреслює важливість зручності: користувачі очікують, що машини будуть простими в роботі та підтримуватимуть операційні процеси господарства. При цьому, попри цифровізацію, тепличне виробництво залишається прив’язаним до біології: рослина — живий організм із власними обмеженнями.