Фото: із відкритих джерел
У Кенії почала працювати National Horticulture Traceability System (NHTS) — цифрова платформа, що фіксує шлях плодоовочевої продукції від господарства до відвантаження на експорт. Її запуск пов’язують із посиленням вимог імпортерів до даних про походження, практики вирощування та застосовані агровходи.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Кенія запустила National Horticulture Traceability System (NHTS) — національну систему простежуваності в секторі садівництва, яка має відстежувати продукцію від ферми до експортних ринків. Платформу ввела в дію Agriculture and Food Authority (AFA) у відповідь на зростання запитів міжнародних покупців щодо походження продукції, практик вирощування та використаних засобів у виробництві.
В AFA зазначають, що NHTS має посилити простежуваність і підзвітність у ланцюгу постачання, підтримати відповідність вимогам харчової безпеки та забезпечити кращий регуляторний нагляд у галузі.
«Сьогодні ми вводимо в дію National Horticulture Traceability System… Більше імпортерів хочуть знати, звідки походять культури, які пестициди використовуються, і навіть які хімічні речовини застосовують під час висаджування… система дозволить імпортеру знати навіть добрива, які ми використовуємо під час висаджування, і відстежувати це», — сказав голова AFA Корнеллі Серем.
Що саме фіксує платформа
За даними AFA, система записує інформацію від етапу реєстрації ферми й далі по всьому виробничо-логістичному ланцюгу: виробництво, збирання, транспортування, сортування/грейдинг і експортне відвантаження. Виконувач обов’язків генерального директора AFA Калістус Кунду повідомив, що NHTS охоплює дані про сорти культур, польові операції, внесення добрив, практики захисту рослин, зрошення, строки збирання та післязбиральну доробку.
Платформа також включає картографування господарств і геолокаційні технології та інтегрована з мобільним застосунком для використання на рівні ферми.
Навіщо це експортерам і регулятору
В AFA пояснюють, що NHTS розробили, зокрема, для кращої ідентифікації партій продукції, які можуть бути пов’язані з перехопленнями на експорті через залишки пестицидів або використання невідповідних вимогам інпутів. Очікується, що наявність структурованих даних про походження та застосовані агровходи спростить роботу з претензіями та підтвердженням відповідності вимогам ринків.
Як планують впроваджувати
Початковий етап розгортання, за інформацією AFA, мають очолити експортери: вони реєструватимуть усі ферми, що постачають продукцію на експорт. Надалі систему планують поширити на формальні роздрібні канали, а згодом — і на неформальний ринок.
Представники індустрії, зокрема з авокадного сектору, позитивно оцінили ініціативу, водночас наголосивши на потребі навчання учасників ланцюга постачання. Серед потенційних ефектів вони відзначили покращення простежуваності, експортної відповідності та управління ланцюгом постачання.
Експортний контекст
За даними AFA, у 2025 році Кенія експортувала 457 860 тонн плодоовочевої продукції на суму близько $1,11 млрд (143,7 млрд кенійських шилінгів). Квіти забезпечили 55% експортних надходжень, фрукти — 30%, овочі — 15%. Основними напрямками залишаються ЄС і Близький Схід, водночас експорт розширюється до Індії, Китаю, Східної Європи, Скандинавії та Північної Африки.
Також AFA повідомляє, що у 2025 році експорт квітів приніс близько $626 млн (81 млрд шилінгів), а свіжі авокадо та авокадова олія — близько $200 млн (25,85 млрд шилінгів).