Протягом десятиліть польські виробники були знайомі переважно з місцевим плямистим слимаком та кількома іншими, менш шкідливими видами. Ситуація кардинально змінилася з появою іноземних, надзвичайно агресивних інвазивних видів — насамперед слимаків червоних та слимаків іспанських. Спочатку проблема торкнулася переважно півдня та півночі країни, але зараз локальні спалахи повідомляються в багатьох інших регіонах, пише wiescirolnicze.pl.
Поширена думка, що посушливий рік автоматично усуває загрозу слимаків, виявилась помилковою. Ці шкідники виробили чудові адаптивні стратегії. Вони використовують кожну щілину в землі, а також пустирі, узлісся, каміння та органічні залишки, що лежать навколо полів.
Додатковим фактором, що посилює масштаб проблеми, є їхній величезний репродуктивний потенціал. Слимаки активні та розмножуються практично протягом усього вегетаційного періоду, причому пік яйцекладки припадає як на весну (постійна загроза), так і на осінь (створення популяцій на наступний рік).
«У першому випадку загроза для врожаю на поточний сезон зростає, тоді як у другому популяція накопичується на наступний рік. Все це робить равликів серйозною проблемою. Вони є типовими ґрунтовими шкідниками; хоча вони пересуваються по поверхні землі, там проводять більшу частину свого життя. Вони відкладають яйця в ґрунт, і саме там вилуплюються їхні молоді форми», — пояснив доктор Гжегож Прушинський.
Ефективна боротьба з цими шкідниками не може базуватися лише на тактиці. Методи раннього виявлення слимаків є надзвичайно важливими. Традиційні методи моніторингу часто передбачають використання пасток, у яких пиво використовується як приманка. Завдяки своєму сильному дріжджовому запаху цей напій фактично приваблює слимаків.
Однак варто пам’ятати, що ці домашні засоби, хоча й популярні та ефективні в садівництві, не дуже добре працюють на польових культурах (через масштаб проблеми). Тому основою ефективного виробництва залишається ретельний огляд посівів, моніторинг затінених та вологих ділянок, а також оцінка ступеня пошкодження рослин.
Коли чисельність шкідника перевищує пороги шкодочинності, крайнім заходом є застосування лімацидів.
«Не забудьте уважно читати етикетки та намагатися рівномірно розподілити рекомендовану дозу по всьому полю. Ці препарати просто неефективні у занадто малій дозі, тоді як у занадто великій вони діють як відлякувальний засіб для слимаків. Тому збільшення дози «про всяк випадок» буде контрпродуктивним, і шкідники уникатимуть приманки, замість того, щоб їсти її», — порадив експерт.
Найдешевшим і найприроднішим бар’єром для поширення слимаків, каже він, є правильно підібрані механічні обробки. Оскільки ці шкідники проводять більшу частину свого життя в ґрунті, де вони відкладають яйця та шукають укриття від сонця, ліквідація їхніх природних сховищ стає надзвичайно важливою.
- Ретельний обробіток ґрунту — вирівнювання всіх борозен, глибоких колій та щілин, де могли б ховатися слимаки.
- Прибирання території навколо полів — регулярне скошування канав, видалення куп каміння або куп органічних залишків, які створюють умови для проникнення слимаків на посіви.
«Однак важливо пам’ятати, що інтенсивні методи обробітку ґрунту, хоча й корисні для зменшення популяцій ґрунтових шкідників, також руйнують природну структуру ґрунту та негативно впливають на інші організми, такі як корисні дощові черв’яки. Тому рішення щодо глибини та інтенсивності обробітку ґрунту завжди має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці ризику для даного поля», — наголошують фахівці.
Зазначимо, що принаймні згаданий іспанський слимак уже присутній в Україні. Тож під час польових моніторингів варто вже звертати увагу й на таку загрозу.