Фото: із відкритих джерел
У громаді Сатбарія (муніципалітет Ламахі, округ Данг) фермерський кооператив за кілька років перейшов від традиційних сівозмін до виробництва гібридного насіння кукурудзи. За оцінкою учасників ініціативи, у 2026 році до процесу залучено близько 50 домогосподарств, а очікуваний випуск перевищує 60 тонн насіння.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
У рівнинній частині західного Непалу, в селі Сатбарія (муніципалітет Ламахі, округ Данг), місцеві фермери поступово змінили звичну модель господарювання — від переважно самозабезпечувального виробництва з традиційними сівозмінами до кооперативного вирощування гібридного насіння кукурудзи.
Як описує Global Agriculture, раніше домінували типові для регіону схеми: рис із подальшим висівом гірчиці, сочевиці або пшениці; навесні кукурудзу здебільшого вирощували на зерно. Значна частина виробників покладалася на власне насіння та обмежений доступ до якісного посівного матеріалу.
Чому гібридне насіння стало питанням національного масштабу
Кукурудза є другою за значенням зерновою культурою Непалу після рису та важлива для продовольчої безпеки, кормової бази й доходів сільських домогосподарств. За оцінками експертів, річна потреба країни в насінні кукурудзи може сягати близько 20 тис. тонн за умови регулярної заміни насіння та ширшого впровадження поліпшених сортів.
Водночас, за даними матеріалу, сегмент гібридної кукурудзи охоплює близько 15% площ під культурою, і цей ринок залежить від імпортного насіння. На цьому тлі уряд Непалу в межах National Seed Vision визначив цілі щодо розвитку та виробництва вітчизняного гібридного насіння кукурудзи.
До підтримки напряму долучилися National Maize Research Program (NMRP) при Nepal Agricultural Research Council (NARC), Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці (CIMMYT), National Agriculture Modernization Program (NAMP) і місцеві приватні насіннєві компанії. Сатбарія стала однією з локацій, де цю модель почали впроваджувати на рівні кооперативу.
Як кооператив переходив до гібридного насінництва
Перші кроки були обережними: члени Satbariya Agriculture Cooperative вперше спробували виробництво гібридного насіння кукурудзи, що суттєво відрізнялося від вирощування відкритозапильних форм на зерно. Гібридне насінництво вимагало точності та дисципліни — від схеми висіву батьківських ліній і синхронізації цвітіння до видалення волотей на жіночих рослинах у потрібний момент і дотримання стандартів якості протягом сезону.
За підтримки технічних фахівців фермери проходили навчання та брали участь у польових демонстраціях. Перший результат був невеликим — 600 кг гібридного насіння, але він підтвердив практичну можливість такого виробництва в громаді.
«Коли ми почали виробництво гібридного насіння, ми запитували себе, чому потрібно висівати окремі чоловічі та жіночі лінії. Видалення волотей і багато практик управління були для нас повністю новими. Тому наш перший урожай шість років тому був не дуже задовільним», — згадує голова кооперативу Деумані Чаудхарі.
Надалі, як зазначено в матеріалі, навчання продовжували сезон за сезоном: від дизайну посівів і синхронізації батьківських ліній до детаселяції, вибраковування нетипових рослин (rouging), захисту від шкідників, зрошення, контролю бур’янів, польових інспекцій та післязбиральної доробки.
Роль ринку: викупні угоди з насіннєвими компаніями
Окремим фактором, який знизив ризики для виробників, стали викупні (buy-back) домовленості з насіннєвими компаніями. Такі угоди, за описом Global Agriculture, гарантували збут виробленого насіння й дозволили фермерам зосередитися на якості та продуктивності, а не на пошуку покупця після збирання.
«Це мій шостий рік у виробництві гібридного насіння, і дохід майже втричі вищий, ніж я отримувала від сезонних культур, які ми вирощували раніше», — каже Інтра Парі Чоудхарі, одна з фермерок, залучених до виробництва RH10 — гібриду, стійкого до теплового стресу, розробленого CIMMYT і зареєстрованого в Непалі через NMRP.
Поточні масштаби та що це означає для виробників
За даними публікації, до 2026 року у Сатбарії до гібридного насінництва кукурудзи було залучено близько 50 фермерських домогосподарств, а очікуваний обсяг виробництва — понад 60 тонн якісного гібридного насіння. У матеріалі також зазначено, що кооператив став майданчиком обміну знаннями: досвідчені виробники навчають новачків, а до громади приїздять представники інших кооперативів, держструктур і дослідницьких організацій, щоб перейняти практики.
Для фермерів така модель означає перехід від продажу невеликого надлишку зерна до спеціалізованого виробництва з чіткими вимогами до технології та контролю якості, а також із більш прогнозованим каналом збуту через домовленості з насіннєвими компаніями.
«Наш фокус зараз — і далі розширювати площі під виробництвом гібридного насіння кукурудзи та збільшувати обсяги, щоб зробити внесок у рух Непалу до самозабезпечення гібридним насінням кукурудзи», — зазначає Деумані Чаудхарі.
У контексті національної мети зменшення залежності від імпорту гібридного насіння приклад Сатбарії демонструє, як поєднання навчання, супроводу з боку дослідницьких програм і ринкових механізмів може сформувати локальне насінницьке виробництво на кооперативній основі.