Фото: із відкритих джерел
Перед закладанням нового врожаю зерносховище та силоси варто підготувати так, щоб знищити залишкових шкідників і не дати їм швидко заселити свіже зерно. У матеріалі — ключові ознаки ураження міллю, базові профілактичні кроки та параметри обробок порожніх приміщень.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
У зерносховищах серед найпоширеніших шкідників називають комірного довгоносика (кornkäfer), зернового плоскотілого жука (getreideplattkäfer) та міль. Окремо зазначається, що останнім часом поодиноко фіксували й борошноїда (mehlkäfer).
Коли ризики зростають і на що звертати увагу
За спостереженнями, у роки з вологим літом, коли зерно закладали на зберігання з підвищеною вологістю, а також після відносно м’яких зим частіше посилювався розвиток борошняної молі та сухофруктової молі.
Ознака, яку легко пропустити
Першим сигналом ураження міллю може бути тонке павутиноподібне плетиво на зернівках. На початку його нерідко не помічають, але під час уважного огляду воно добре видно. Далі з’являються личинки борошняної молі довжиною близько 1 см, які для завершення розвитку шукають темні ділянки.
Оскільки борошняна міль дає кілька поколінь на рік, осередок може швидко розростатися. Якщо зерно вже уражене, у джерелі радять за потреби перемістити його в інше місце та провести обробку, а також узгодити дії з консультантом. Перетримувати (надмірно «перележувати») таке зерно не рекомендують.
Профілактика перед закладанням нового зерна
Перед прийманням нового врожаю склади та силоси мають бути підготовлені так, щоб прибрати наявних шкідників і не залишити їм кормову базу. Найдієвішим кроком у матеріалі названо ретельне прибирання.
- Повне очищення приміщення до стану «підмітено до чистоти».
- Демонтаж і очищення вентиляційних каналів, трубопроводів, перегородок та подібних елементів із подальшим монтажем назад.
- Прибирання важкодоступних місць (тріщини в стінах, щілини тощо) за потреби промисловим пилососом.
- Критично важливо, щоб у сховищі не залишалося «старого» зерна.
Період простою: чому він важливий
Перед повторним заповненням сховище бажано залишити порожнім на певний час — особливо якщо раніше вже фіксували шкідників. Загальний принцип у джерелі сформульовано просто: чим довше приміщення стоїть порожнім, тим краще.
Щоб подовжити простій, невеликі залишки зерна радять тимчасово перенести в інше місце — наприклад, на причіп або в окреме приміщення.
Обробка порожнього приміщення: що зазначено у джерелі
Під час періоду простою рекомендується провести обробку порожнього складу (leerraumbehandlung), щоб знизити тиск шкідників. У матеріалі наведено приклади препаратів і норми застосування.
Приклади засобів і норми
- K-Biol EC 25:
- шорсткі поверхні: 30 мл на 5 л води для 50 м²;
- гладкі поверхні: 60 мл на 5 л води для 100 м²;
- максимум 1 застосування на рік.
- Talisma EC:
- 30 мл на 100 м²;
- на шорстких поверхнях — 60 мл на 100 м².
Якщо раніше був уражений міллю, у джерелі окремо згадують Dedevap plus або аналогічний препарат. Готовий до використання «небулізатор/туман-автомат» розрахований на порожній простір об’ємом 666 м³. Після застосування приміщення спочатку не провітрюють. Також зазначається, що після ураження міллю інколи може знадобитися повторення обробки кілька разів.
Кізельгур як альтернатива
Ще один варіант — Silico-Sec (кізельгур 1000), але для внесення потрібна спеціальна пилова (припилювальна) пістолет-насадка. У матеріалі також зазначено, що кізельгур і піретрини для холодного туману (наприклад, Dedevap green) дозволені в органічному виробництві.
Безпека працівників під час обробок
Незалежно від обраного методу, у джерелі наголошують на обов’язковому дотриманні заходів захисту. Під час робіт у закритих приміщеннях часто потрібен респіратор.
- Для препаратів на основі кізельгуру рекомендовано захист органів дихання класу FFP3 або P3.
- Під час застосування Dedevap plus та подібних засобів — респіратор класу A2-P2.
Матеріал підготовлено на основі інформації DLR Westerwald-Osteifel.