Фото: із відкритих джерел
Верховний суд США став на бік Monsanto у справі Monsanto v. Durnell, визнавши, що частина позовів на рівні штатів щодо «неналежного попередження» може бути заблокована федеральним законом про пестициди. На тлі багаторічної хвилі судових справ навколо Roundup це рішення, за оцінками авторів матеріалу, змінює юридичний ландшафт і підсилює роль федерального регулювання.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
У США триває багаторічний конфлікт навколо гербіциду Roundup (діюча речовина — гліфосат): за даними публікації, понад 200 тис. американців подали позови проти Monsanto, стверджуючи, що застосування препарату призвело до розвитку неходжкінської лімфоми. Серед позивачів — фермери, працівники з догляду за територіями, ландшафтники та власники домогосподарств, які роками використовували гербіцид.
У матеріалі зазначається, що впродовж більш ніж десятиліття присяжні в різних штатах неодноразово доходили висновку: компанія не забезпечила належного попередження про онкологічні ризики, які пов’язували з Roundup. Це, як стверджується, підштовхнуло до врегулювання значної частини претензій поза судом: йдеться приблизно про $10 млрд виплат для закриття майже 100 тис. позовів, тоді як понад 60 тис. справ, за даними публікації, залишаються на розгляді. Окремо згадується, що Monsanto вилучила гліфосат із «побутової» формули Roundup, яка продавалася в роздрібних мережах у США, — як крок, спрямований на обмеження подальших ризиків відповідальності.
Що змінило рішення у справі Monsanto v. Durnell
Ключовою подією автори називають рішення Верховного суду США у справі Monsanto v. Durnell. Позивач Джон Дернелл — фермер із Міссурі, який, за описом у матеріалі, використовував Roundup десятиліттями та захворів на неходжкінську лімфому. Він, як і багато інших позивачів, наполягав, що виробник мав попереджати про потенційні онкологічні ризики застосування гліфосату.
Верховний суд США, як зазначено в публікації, ухвалив рішення на користь Monsanto. Суд дійшов висновку, що певні позови на рівні штатів за логікою «failure-to-warn» (неналежне попередження) можуть бути preempted — тобто заборонені/витіснені — федеральним законом про пестициди. На думку авторів, це звужує один із важливих інструментів притягнення виробників до відповідальності через суди штатів.
Аргументація через позицію EPA і судові суперечки навколо оцінки ризиків
У матеріалі йдеться, що Верховний суд посилався на класифікацію Агентства з охорони довкілля США (EPA), згідно з якою гліфосат «не ймовірно є канцерогенним для людей». Водночас автори нагадують: у 2022 році у справі, ініційованій Center for Food Safety (CFS), федеральний суд визнав незаконним висновок EPA щодо ризиків для здоров’я людини, зазначивши, що агентство порушило власні наукові стандарти, коли дійшло висновку про відсутність онкологічного ризику.
Також стверджується, що до скасованого висновку 2020 року остання інша оцінка канцерогенності гліфосату з боку EPA датувалася 1993 роком, і вона, за оцінкою авторів, є застарілою та науково спірною. У публікації це пов’язують із різким зростанням масштабів застосування гліфосату після поширення генетично модифікованих культур, стійких до нього, а також із появою значного масиву наукових робіт про ризики. Окремо згадується про ретракцію у 2025 році наукової статті, яку автори називають «колишньою опорою» аргументації щодо безпечності гліфосату.
Ширший контекст: попереджувальні маркування та «системність» проблеми
Публікація розширює тему до загальної оцінки американського регулювання пестицидів. Зокрема, посилаючись на дослідження 2026 року від CFS та Center for Biological Diversity, автори стверджують: за останні 40 років EPA ідентифікувало приблизно 200 діючих речовин пестицидів як «ймовірні» або «можливі» канцерогени для людини, але переважна більшість продуктів із цими речовинами не має попереджень про онкологічні ризики на етикетці. Також у матеріалі зазначено, що агентство нібито дозволяло залишати на ринку препарати навіть за умов ризиків, які перевищують внутрішній орієнтир EPA — «один додатковий випадок раку на один мільйон людей, що зазнали впливу».
Чому судові процеси впливали на ринок і регуляторику
Окремий блок матеріалу присвячений тому, як судові процеси проти Monsanto вплинули на публічну дискусію. Автори пишуть, що під час розглядів були оприлюднені внутрішні документи компанії, які, за їхнім твердженням, свідчили про спроби впливати на наукові дослідження та регуляторів і уникати попереджень для споживачів. Також повторюється, що присяжні в низці справ доходили висновку про недостатність попереджень щодо зв’язку впливу Roundup із неходжкінською лімфомою.
Водночас, як зазначено в публікації, рішення у справі Durnell може ускладнити подання та виграш частини таких справ, оскільки прибирає один із ключових юридичних механізмів. Автори додають: позови щодо онкологічних ризиків можуть продовжуватися за іншими правовими підставами, які не були предметом розгляду у Durnell. Також згадується, що в судах перебуває запропоноване Bayer врегулювання на $7,25 млрд, яке, за оцінками в матеріалі, критикують через потенційні обмеження компенсацій і етичні питання.
Що це означає для агросектору
Для фермерів і агрокомпаній у США ця історія має одразу кілька вимірів: від юридичних ризиків і вимог до маркування до регуляторної невизначеності навколо гліфосату. У матеріалі наголошується, що гліфосат продовжують застосовувати на майже 300 млн акрів американських сільгоспугідь щороку, а також у парках, лісах, школах і вздовж доріг; речовину, за твердженням авторів, виявляють у їжі, воді, ґрунті та в організмах людей. На цьому тлі автори роблять висновок, що роль федерального нагляду та незалежного контролю за рішеннями регулятора зростає.
Матеріал також перелічує напрями, над якими, за заявою Center for Food Safety, організація планує продовжувати роботу: судові процеси щодо гліфосату та перегляду його реєстрації EPA (який, як зазначено, відбувається за рішенням суду після перемоги CFS у 2022 році), захист працівників і фермерів від ризиків для здоров’я, протидія дрейфу пестицидів, а також позови й ініціативи, пов’язані із запилювачами та видами під загрозою зникнення.
З огляду на рішення у справі Monsanto v. Durnell, автори публікації вважають, що подальша дискусія про попереджувальні етикетки, стандарти оцінки ризиків і межі відповідальності виробників у США переходить у нову фазу — з більшим акцентом на федеральні правила та їхнє застосування.