Фото: із відкритих джерел
У польовому експерименті у Флориді виявили, що під час обприскування водою бактерії, пов’язані з бактеріальною плямистістю томата, можуть потрапляти в повітря і переноситися на десятки футів. Науковці вивчають, як змінити техніку та режими обприскування, щоб зменшити утворення «біоаерозолів».
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Бактеріальна плямистість томата (bacterial spot) залишається однією з проблем для виробників: за теплої дощової погоди та високої вологості збудник активізується, швидко поширюється й залишає на плодах пошкодження, через які їх складно реалізувати. Виробники зазвичай покладаються на фунгіцидні обробки, однак, як зазначає фітопатолог Університету Флориди (UF/IFAS) Гері Валлад, ефективність таких підходів часто обмежена через стійкість патогенів.
Окремий ризик, на який звертають увагу дослідники UF/IFAS, пов’язаний із самою технологією внесення: традиційні обприскувачі працюють із великими об’ємами води та високим тиском, щоб «доставити» робочий розчин у крону томата. Але водночас процес може створювати дрібні частинки, що містять бактерії, які здатні певний час утримуватися в повітрі та сприяти перенесенню з рослини на рослину.
Як проводили експеримент у полі
Докторант Рензо Рамірес (лабораторія Гері Валлада) перевіряв, чи може дрібнодисперсний «туман» від тракторного обприскувача переносити бактерії в польових умовах. Для цього на ділянці Gulf Coast Research and Education Center (GCREC) інфікували рослини томата збудником бактеріальної плямистості, після чого обробили їх водою тракторним обприскувачем, імітуючи внесення засобів захисту. Під час обприскування використовували повітрозабірники (air samplers), щоб оцінити, на яку відстань бактерії можуть переноситися повітрям.
Дослід проводили навесні 2025 року — за умов, які самі науковці назвали сприятливими для розвитку хвороби: спекотно, волого та дощово.
Що показали вимірювання
За цих умов Рамірес зафіксував наявність бактерій на відстані до 24 футів від інфікованих рослин і на висоті до 15 футів над ґрунтом. Водночас у UF/IFAS підкреслюють: ці значення відображають межі, в яких проводився відбір проб повітря, і бактерії могли переміщуватися далі, але додаткових точок відбору для вимірювання більшої дистанції не було.
«Ці результати свідчать, що погода та інтенсивність розвитку хвороби впливають на те, наскільки легко збудник бактеріальної плямистості стає аерозольним під час обприскування», — зазначив Гері Валлад.
За його словами, за більшої ураженості рослин у полі зростає кількість бактерій, що підвищує ймовірність їхнього перенесення на значні відстані та можливість виявлення під час відбору проб. Дані також вказують, що в окремих ситуаціях обприскування може ненавмисно сприяти поширенню хвороби.
Що це означає для виробників
У UF/IFAS наголошують: розуміння того, коли ризик «повітряного» перенесення збудника під час обробок є найвищим, може допомогти фермерам точніше ухвалювати рішення щодо часу обприскування та зменшувати переміщення патогена в межах поля.
Паралельно команда розглядає технічні підходи, які потенційно можуть знизити утворення біоаерозолів під час внесення: нові технології обприскування, зміну типів форсунок, використання низькооб’ємних повітряно-асистованих обприскувачів (low-volume air-assisted sprayers) або зміну конфігурації обприскувача.