Що змінилося у фітосанітарних вимогах Туреччини
З 4 серпня 2026 року Туреччина запровадила істотні зміни в системі фітосанітарного контролю під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту рослинної продукції. Особливо це стосується українського зерна, зокрема пшениці, яка є однією з ключових експортних культур нашої країни.
Нові вимоги прийняті на основі Регламенту про карантин рослин, опублікованого в Офіційному віснику Турецької Республіки 6 травня за номером 33245. Цей документ скасовує попереднє положення від 12 березня 2011 року (№ 28131) і набирає чинності в зазначену дату.
Причини посилення контролю
Туреччина посилює фітосанітарний контроль через залежність пшениці як рослини-господаря від низки небезпечних шкідливих організмів. Міністерство сільського і лісового господарства Турецької Республіки офіційно повідомило Держпродспоживслужбу України про запровадження вищеозначених змін.
Об’єкти фітосанітарного контролю
Нові вимоги передбачають посилений контроль щодо виявлення таких шкідливих організмів:
| Назва шкідливого організму | Латинське позначення | Статус в регламенті |
|---|---|---|
| Карантинний шкідник 1 | Tilletia barclayana | Додаток 1 (заборонено) |
| Карантинний шкідник 2 | Tilletia indica | Додаток 1 (заборонено) |
| Карантинний шкідник 3 | Tilletia caries | Додаток 2 (обмежено) |
| Карантинний шкідник 4 | Tilletia controversa | Додаток 2 (обмежено) |
| Карантинний шкідник 5 | Tilletia laevis (Tilletia foetida) | Додаток 2 (обмежено) |
Правила класифікації за категоріями
Додаток 1 — заборонені організми
До цієї категорії входять Tilletia barclayana та Tilletia indica. Це карантинні шкідливі організми, імпорт яких в Туреччину категорично заборонено. Крім того, турецька сторона не засвідчує наявність цих організмів на території Турецької Республіки.
Додаток 2 — обмежено дозволені організми
Друга категорія включає Tilletia caries, Tilletia controversa та Tilletia laevis (синонім Tilletia foetida). Хоча їхній імпорт також заборонено, дані організми зустрічаються в окремих районах Турецької Республіки.
Процедура лабораторного аналізу
Лабораторні дослідження вантажів з українською пшеницею проводяться за принципом «наявний/відсутній» (present/absent). Це означає, що допускається абсолютна відсутність усіх п’яти зазначених організмів у продукції. Навіть мінімальне виявлення однієї з цих форм під час аналізу призводить до відмови у видозі імпорту партії.
Наслідки виявлення шкідливих організмів
У разі позитивного результату лабораторного аналізу на наявність Tilletia barclayana, Tilletia indica, Tilletia caries, Tilletia controversa або Tilletia laevis:
- Ввезення відповідної партії пшениці в Туреччину не буде дозволено
- Держпродспоживслужба України відмовить у видачі фітосанітарного сертифіката на підставі статті 46 Закону України «Про карантин рослин»
- Експортер понесе матеріальні збитки від невиконання контракту
Практичні рекомендації для українських експортерів
Щоб успішно експортувати пшеницю в Туреччину при нових вимогах, українські виробники мають:
- Провести превентивну обробку посівів від карантинних організмів
- Дотримуватися правил агротехніки й фітосанітарної гігієни під час збирання урожаю
- Забезпечити якісне очищення та зберігання зерна в дезінфікованих сховищах
- Замовити офіційні фітосанітарні сертифікати з урахуванням нових вимог
- Співпрацювати з сертифікованими лабораторіями для проведення аналізів
Правова база
Основними нормативно-правовими актами, на які спираються нові вимоги, є:
- Регламент про карантин рослин Турецької Республіки від 6 травня 2026 року (Офіційний вісник № 33245)
- Закон України «Про карантин рослин», стаття 46
- Офіційне повідомлення Міністерства сільського і лісового господарства Турецької Республіки
Ці документи визначають повноту обсягу контролю та причини, за якими може бути відмовлено у видачі дозвільних документів на експорт.