У матеріалі AgroPages на прикладі біостимулянтів із бурої водорості Ascophyllum nodosum описано, як біологічні інпути можуть доповнювати практики регенеративного землеробства через вплив на ґрунтові мікробні спільноти та розвиток кореневої системи.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Світ щороку втрачає близько 24 млрд тонн верхнього шару ґрунту через ерозію, засолення, ущільнення, закислення та втрату органічного вуглецю й біорізноманіття. На цьому тлі регенеративне землеробство розглядають як відповідь на деградацію ґрунтів: серед базових практик зазвичай називають покривні культури, зменшення або відмову від обробітку, різноманітні сівозміни та повернення тваринництва в систему.
Окремий акцент у публікації зроблено на біологічних інпутах, зокрема на біостимулянтах із морських водоростей. Віцепрезидент із глобального портфеля та стратегічних партнерств Acadian Plant Health Енріко Боккалетті вважає, що біологічні рішення часто залишаються «поза кадром» дискусій про регенеративні підходи, хоча без відновлення «живої» основи ґрунту ефект інших практик може бути обмеженим.
«Regenerative agriculture is an approach that aims to build soil health and fertility, sequester carbon, reduce emissions, and enhance watershed quality — all while improving farmer livelihoods and crop resilience», — зазначає Енріко Боккалетті (Acadian Plant Health).
Акцент на підтримці місцевих мікробних спільнот
У матеріалі підкреслюється різниця між двома підходами: підтримкою (активацією) місцевих, уже адаптованих до конкретних умов мікроорганізмів і внесенням «чужорідних» мікробних консорціумів. Автори зазначають, що місцеві мікроби сформовані кліматом, хімією ґрунту та рослинними угрупованнями конкретного господарства, і їхня функція може відновлюватися за сприятливих умов. Натомість інтродуковані штами, за описом у публікації, здатні давати короткостроковий ефект, але без адаптації до локальних умов їхня активність з часом знижується, що підвищує залежність від повторних внесень.
Серед ключових груп місцевих мікроорганізмів згадуються арбускулярні мікоризні гриби (AMF), які, за даними досліджень компанії, колонізують понад 80% наземних рослин. У публікації наведено приклад роботи, опублікованої в Nature Scientific Reports, де зазначено, що лужний екстракт біостимулянта з морських водоростей покращував ріст AMF та ендомікоризацію коренів через «множинні біологічні механізми». Як результат, повідомляється про:
- збільшення кількості функціональних кореневих бульбочок на 43%;
- зростання мікробної активності на 52% під час посухового стресу.
Чому корені — центральна ланка
Окремий блок присвячено ролі кореневої системи. У матеріалі зазначено, що для плодоовочевих культур корені можуть впливати на врожайність і якість на рівні 30–50%. Пояснення — у здатності розвиненої кореневої мережі поглинати більший обсяг води й елементів живлення, краще «утримувати» рослину, накопичувати енергію для росту та взаємодіяти з біотичними й абіотичними чинниками, а також робити внесок у формування органічної речовини ґрунту.
У контексті регенеративних систем автори пов’язують «підземні» процеси з «надземними» результатами: активні мікробні спільноти та сильні корені мають допомагати рослинам краще переносити стреси й утримувати потенціал урожайності.
Заявлені ефекти для стійкості до кліматичних стресів
У публікації йдеться, що стейкхолдери ланцюга створення вартості в харчовому секторі дедалі активніше працюють із фермерами над упровадженням регенеративних практик (no-till або reduced till, покривні культури, підвищення різноманіття культур), а також використанням біологічних інпутів — як інструментів для кращого захисту врожаю в умовах зростання абіотичних стресів.
Також наведено перелік вимірюваних результатів, які, за твердженням у матеріалі, пов’язують із застосуванням біостимулянтів на основі дикорослої Ascophyllum nodosum і впливом на ризосферу:
- посилення росту AMF і симбіозу «рослина—мікроорганізми»;
- підтримка бульбочкоутворення на коренях бобових (для фіксації атмосферного азоту);
- сильніший ріст коренів і підтримка фотосинтетичної здатності;
- зростання чисельності та активності мікроорганізмів, зокрема під час посухи;
- покращення вуглецевого й поживного циклів та водоутримувальної здатності ґрунту;
- підвищення агрегованості ґрунту (як фактор зниження ерозії та кращої структури);
- формування мікробіому, який може конкурувати з патогенами та підтримувати кращі сходи й закладання врожаю.
Вуглець і поживні елементи: що зазначено про «морське» походження сировини
Окремо автори описують «цикл» від моря до поля. Зазначається, що сировиною є Ascophyllum nodosum, яку збирають у прибережних водах Атлантичної Канади. У матеріалі наведено оцінку: кожна метрична тонна зібраних водоростей уже поглинає приблизно 362 кг CO2 з атмосфери, а також «вилучає» з океану 4,18 кг азоту та 0,26 кг фосфору. Далі, за логікою публікації, екстраговані біоактивні речовини стимулюють ріст коренів і біомаси рослин, що може збільшувати ґрунтовий органічний вуглець, а підвищений фотосинтетичний потенціал — сприяти додатковому поглинанню CO2.
Що це означає для господарств
Один із практичних фокусів матеріалу — питання «компромісу» між переходом до регенеративних практик і продуктивністю. Автори стверджують, що біостимулянти можуть бути інструментом підтримки врожайності під час переходу, поки ґрунтова екосистема відновлюється. Водночас у публікації наголошується: біологічні інпути мають ставати масовими лише за умови «реальної, повторюваної» цінності для виробника.
«Biologicals will only become mainstream if they deliver real, repeatable value», — зазначає Енріко Боккалетті.
Основні цифри та твердження з матеріалу
- Оцінка глобальних втрат верхнього шару ґрунту: 24 млрд тонн на рік.
- Для плодоовочевих культур вплив кореневої системи на врожайність і якість: 30–50% (за твердженням у публікації).
- У дослідженні (Nature Scientific Reports) для лужно-екстрагованого біостимулянта з морських водоростей зазначено: +43% функціональних кореневих бульбочок і +52% мікробної активності під час посухи.
- Для 1 т зібраних водоростей наведено оцінки: ~362 кг поглинутого CO2, 4,18 кг азоту та 0,26 кг фосфору, вилучених з океану.