Ситуація навколо чорноморського судноплавства обертається для української аграрної галузі мільярдними втратами. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв’ю Reuters вперше оприлюднив офіційну оцінку прямих збитків для сільськогосподарського сектору — вони можуть сягнути від 1,5 до 3 мільярдів доларів.

Масштаб загрози: понад 30 млн тонн продукції під питанням

За словами міністра, якщо ситуацію не вдасться врегулювати, на міжнародні ринки не потрапить понад 30 мільйонів тонн української агропродукції — це приблизно половина прогнозованого річного обсягу зернових та олійних культур.

Наслідки вже відчутні: ціни на олійні та зернові культури для українських виробників знизилися в середньому на 30%. Висоцький порівняв поточну ситуацію з початком повномасштабного вторгнення, зазначивши, що в окремих аспектах вона складніша, ніж у березні-квітні 2022 року.

Альтернативні маршрути закриють лише половину потреби

Ключове питання для аграріїв — наскільки сухопутні напрями зможуть замінити морське перевезення. За оцінкою міністра, вивести альтернативні маршрути на стабільний рівень вдасться щонайшвидше наприкінці серпня, але навіть тоді вони покриватимуть лише 50–55% місячної потужності чорноморських портів (близько 6 млн тонн на місяць).

Основна ставка робиться на залізницю, тоді як дунайський напрям через посуху й історично низький рівень води не відіграватиме значної ролі до жовтня. Ціна альтернативи теж відчутна: додаткові витрати виробників становлять 45–50 доларів на тонну за поточними цінами.

Міністр наголосив, що для України немає повноцінної заміни портам Одеси, якщо країна має й надалі виконувати роль гаранта продовольчої безпеки.

Чому судна перестали заходити в порти Одещини

Причина зупинки судноплавства має конкретний числовий вимір. Лише за липень зафіксовано 35 атак на судна безпосередньо в портах, ще 22 удари — по суднах у морі, а також 67 ударів по портовій інфраструктурі. Для порівняння: за весь минулий рік було зафіксовано лише 14 нападів на судна — тобто показник липня в кілька разів перевищив річний.

Результат — судновласники призупинили заходи в порти навколо Одеси, і жодне судно не заходило туди майже два тижні. Це збіглося з найактивнішою фазою жнив, що посилило удар по виробниках.

Ризики для світових цін на продовольство

Наслідки виходять далеко за межі українського ринку. В останні сезони на Україну припадало близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи, а також країна залишається одним із головних постачальників олійних культур і рослинних олій.

У сезоні 2025/26 Україна експортувала 34,4 млн тонн зерна, а надлишок, доступний для експорту цього сезону, офіційно оцінюють у 43 млн тонн.

За словами Тараса Висоцького, фактичне закриття портового руху може призвести до різкого зростання світових цін на продукти харчування, що вдарить по споживачах у всьому світі — насамперед у найбідніших країнах.

Що вже робить уряд

Першим екстреним кроком уряд схвалив коригування мінімальних експортних цін для підтримки виробників. Проте навіть за найсприятливішого сценарію — швидкого відновлення заходів суден — повернення до попереднього рівня експорту потребуватиме щонайменше місяця.

Висновок

Оцінка в 1,5–3 млрд дол. збитків — це перший офіційний орієнтир масштабу кризи, з якою зіткнувся аграрний сектор України через блокаду чорноморського судноплавства. Поки альтернативні маршрути здатні закрити лише половину потреби, а атаки на судна та портову інфраструктуру продовжуються, українські виробники змушені працювати з нижчими цінами та вищими логістичними витратами. Наслідки цієї ситуації, за словами міністра, відчують не лише українські аграрії, а й споживачі продовольства по всьому світу.