Китай і Євросоюз визнають роль біостимуляторів у підвищенні ефективності живлення та стійкості культур, але підходять до регулювання по-різному: у ЄС діє окремий регламент із чіткими вимогами, тоді як у Китаї продукти здебільшого проходять як добрива.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Надмірне внесення мінеральних добрив залишається однією з причин деградації ґрунтів і екологічних ризиків. У матеріалі зазначено, що середнє річне внесення добрив на гектар становить близько 75 кг у ЄС і 119 кг у світі, тоді як у Китаї — приблизно 319 кг (орієнтовно у 2,7 раза вище за світовий показник). На цьому тлі біостимулятори — продукти, які можуть підвищувати ефективність використання елементів живлення, покращувати толерантність рослин до абіотичних стресів і впливати на якість продукції — отримують більше уваги з боку ринку та регуляторів.
Китайська політика скорочення використання добрив, зокрема згадана в джерелі «Центральна директива №1» на 2024 рік і «План дій зі зменшення внесення добрив до 2025 року», створює додатковий попит на рішення, які позиціонуються як інструменти підвищення ефективності живлення.
Ринок біостимуляторів у Китаї: структура за даними реєстрацій
За даними реєстрацій Департаменту рослинництва Міністерства сільського господарства та сільських справ Китаю (MARA), на ринку залишаються 18 372 продукти з біостимулювальними компонентами, зареєстровані у 2005–2025 роках. Із них 11 175 (приблизно 61%) — мікробні біостимулятори, 7 197 (приблизно 39%) — немікробні.
Реєстр переважно сформований внутрішніми виробниками: 97,2% зареєстрованих продуктів мають китайське походження, імпортні — 2,8%.
Серед немікробних продуктів найбільші частки, за описом у джерелі, мають гумінові та амінокислотні продукти; далі йдуть екстракти морських водоростей, хітозан та інші категорії. Домінування гумінових продуктів автори пов’язують із тим, що Китай є великим гравцем у видобутку, імпорті та споживанні лігніту — основної сировини для гумінових кислот. Також згадується, що ще у 1974 році Держрада КНР видавала директиву щодо розвитку гумінових добрив.
Мікробні компоненти: що використовують і як це відрізняється від ЄС
У мікробному сегменті, за матеріалом, бактеріальні продукти переважають над грибними. Серед найпоширеніших родів/груп мікроорганізмів названо: Bacillus, Trichoderma, Rhizobium, Azospirillum, Pseudomonas, Glomus, Streptomyces та Azotobacter.
Окремо підкреслено композиційність продуктів: приблизно 49,3% мікробних продуктів містять лише один вид, 38,7% — два. На ринку з’являються продукти з трьома—вісьмома видами (Synthetic Communities, SynComs), які в матеріалі названо «фронтирним» напрямом розробок.
Як регулює Китай: через реєстрацію добрив і систему стандартів
У Китаї, за даними джерела, немає окремого закону про біостимулятори. Відповідні продукти переважно реєструють як добрива через MARA. Базовою правовою рамкою названо Аграрний закон КНР, а ключовими підзаконними документами — Administrative Measures for Fertilizer Registration та Requirements for Fertilizer Registration (як технічні настанови).
Система стандартизації описана як п’ятирівнева:
- національні стандарти (GB/GB/T/GB/Z) — можуть бути обов’язковими, рекомендованими або настановчими;
- галузеві стандарти — обов’язкові або рекомендовані;
- провінційні стандарти;
- групові стандарти (асоціації, товариства, альянси) — рекомендовані;
- стандарти підприємств — рекомендовані.
Термін «біостимулятор» формально включили до китайських галузевих стандартів у 2021 році. У 2025 році, за матеріалом, Китайська асоціація неорганічних солей (CISIA) опублікувала перший груповий стандарт, присвячений саме біостимуляторам — T/CISIA 015-2025 «Biostimulants—Terminology and Classification». Водночас у джерелі зазначено, що проблемою залишаються неузгодженість термінології та перетин категорій у різних стандартах.
ЄС: окремий регламент, вимоги до доказовості та безпеки
Європейський підхід у матеріалі описано як більш формалізований. Регламент ЄС щодо добрив (EU Fertilising Products Regulation, FPR, EU 2019/1009), опублікований у 2019 році та застосовуваний із 2022 року, запровадив єдине визначення та шлях виходу на ринок для рослинних біостимуляторів. У 2024 році Європейський комітет зі стандартизації (CEN) опублікував серію стандартів EN 17700, що посилило технічну рамку.
У межах FPR сировину структурують за категоріями компонентних матеріалів (Component Material Categories, CMC). Мікробні біостимулятори віднесені до CMC 7. Для агрономічних заяв (ефективність використання поживних елементів, толерантність до абіотичного стресу, якісні ознаки, доступність зв’язаних поживних речовин у ґрунті або ризосфері) ЄС вимагає наукового обґрунтування (у матеріалі згадані принципи, запропоновані Ricci et al., 2019).
Також описані вимоги до оцінки ризиків: жорсткі ліміти щодо важких металів (As, Cd, Cr, Hg, Pb тощо) та патогенних мікроорганізмів (зокрема Listeria monocytogenes, Salmonella spp., E. coli, ентерококи та ін.).
Ключова відмінність у дозволених мікроорганізмах
Одна з найбільш прикладних різниць — перелік дозволених мікроорганізмів. У ЄС у межах CMC 7 наразі авторизовано лише чотири групи: Azotobacter, Azospirillum, мікоризні гриби та Rhizobium. У Китаї, за матеріалом, типи мікроорганізмів не обмежуються, а до «мікробної» категорії додатково включають мікроводорості.
Немікробні категорії: різна логіка класифікації
Джерело підкреслює різницю в підході до класифікації: ЄС групує матеріали за походженням (CMC), тоді як Китай — переважно за функціональними активними сполуками. Через це прямої відповідності «один до одного» між системами немає: одна сировина може містити кілька функціональних речовин, а одна функціональна речовина може походити з різних джерел. У матеріалі наведено приклади відповідностей: гумінові речовини можуть «накладатися» на кілька CMC (зокрема рослинні екстракти, компост, дигестат, побічні продукти харчової промисловості, побічні продукти тваринного походження тощо), екстракти водоростей здебільшого відповідають CMC 2.
Що це означає для виробників і аграріїв
Для компаній, які працюють із біостимуляторами або планують вихід на зовнішні ринки, різниця в регуляторних моделях означає різні вимоги до складу, доказовості заяв і безпеки. Для агровиробників практичний наслідок — неоднакова «прозорість» продуктів за різними юрисдикціями: у ЄС заяви про ефективність мають бути підтверджені науковими даними, а також діють чіткі обмеження щодо забруднювачів і патогенів.
Виклики та міжнародна стандартизація
Серед викликів для Китаю матеріал називає потребу в більш системній стандартизації (окрім термінології та класифікації — стандарти на вимоги до продуктів, оцінку безпеки та технічні настанови), а також низьку обізнаність споживачів і фермерів про біостимулятори.
Окремо згадується робота ISO/TC над міжнародними стандартами для «корисних речовин», включно з біостимуляторами, як можливість для зближення підходів у світі. Матеріал зазначає, що участь Китаю в міжнародному стандартотворенні розглядається як шлях до узгодження внутрішньої рамки з міжнародними нормами.
Матеріал уперше опубліковано у випуску 2026 Biologicals Special.