Доставка до елеватора забирає ще півтори-дві тисячі з тонни Фото: з відкритих джерел
Ситуація в агросекторі складніша, ніж у 2022 році, заявив член правління Всеукраїнської аграрної ради Сергій Рибалко в інтерв’ю каналу SLAWA TV. За його словами, тоді в господарств були запаси коштів, можливість щось продати та заморожені кредити, тоді як зараз фінансовий розрив може виявитися катастрофічним для багатьох.
Ринок фактично зупинився. Пшеницю й зернові майже ніхто не купує, олійні реалізувати вкрай складно, а якщо вдається, то на 30–40% дешевше за планові рівні. Ще недавно пшениця коштувала близько 10–10,5 тис. грн за тонну, тепер її важко продати навіть по 7 тис. грн — і це ціна на елеваторі. Доставлення до нього забирає ще 1500–2000 грн з тонни.
Три мільйони тонн замість чотирьох з половиною
Найконкретніша частина оцінки стосується пропускної спроможності альтернативних маршрутів. За розрахунком Рибалка, реально, а не прогнозовано, Дунай здатен пропустити близько 1 млн тонн, українська залізниця з перевантаженням на західному кордоні — ще близько 1 млн, і приблизно стільки ж можна підтягнути автотранспортом до кордону.
Разом це дає близько 3 млн тонн проти 4–4,5 млн тонн щомісячного експорту через порти.
«Це було б дуже непогано, якби це вийшло»,
— зазначив він, наголосивши, що для реалізації такого сценарію потрібна політична воля Польщі та інших сусідів.
Ключове технічне обмеження західного напрямку — перевантаження вантажів з української широкої колії на європейську вузьку, для чого потрібні сухі порти або хаби. Автомобільний варіант цього року не повторить обсягів 2022-го: бракує водіїв і машин, а пальне коштує близько 100 грн за літр проти 60 грн торік. Господарства закуповували дизель по 92–96 грн залежно від того, коли встигли.
Дунай здатен пропустити близько мільйона тонн. Фото: з відкритих джерел
Читайте також: Транзит зерна: польські аграрії надіслали уряду шість питань
Склади зайняті торішнім зерном
Другий вузол проблеми — фізична відсутність місця. Південні елеватори вже заповнені, а невивезений залишок торішнього врожаю становить близько 8 млн тонн. Урожай цього року очікується непоганим, особливо в центральних і південних регіонах, і загалом може скласти близько 60 млн тонн.
За нинішніх темпів вивезення на рівні 500–600 тис. тонн на місяць реалізація зібраного розтягується на кілька років. Паралельно з цим зобов’язання нікуди не зникли: орендна плата, відсотки й тіло кредитів, розрахунки з насіннєвими та хімічними компаніями лишаються в тих самих строках.
Найбільший ризик спікер бачить в осінній посівній: коштів на її проведення в господарств фактично немає, і країна може залишитися з парами або незасіяними полями.
Стабілізаційний кредит упирається у 210 мільйонів євро
Розв’язання шукають у трьох напрямах — відновлення руху з Одеси, альтернативні маршрути та кредитування. Останній напрям оформлений найконкретніше: держава готує стабілізаційний кредит для сільського господарства під 10% у межах програми «5-7-9», короткостроковий, до 31 серпня 2027 року.
На проведення осінньої та весняної кампаній, за оцінкою Рибалка, потрібно близько 200 млрд грн. Обслуговування такого кредиту можливе лише за умови компенсації відсоткової ставки, а на це потрібно близько 210 млн євро, яких у бюджеті не передбачено й не буде. Саме тому Україна звернулася по допомогу до європейських партнерів — Мінагрополітики офіційно просило Єврокомісію виділити 220 млн євро безповоротної підтримки на компенсацію відсотків за кредитами малих і середніх агровиробників.
Аргумент, яким оперує українська сторона, стосується європейського врожаю: цього року недобір у Європі оцінюють приблизно у 18 млн тонн, а найбільшими імпортерами зерна залишаються країни Північної Африки й Близького Сходу. Національний банк тим часом уже ухвалив кілька постанов, які спрощують процедури та дозволяють відтермінування сплати за тілом кредиту.