Дослідники розробили «носими» сенсори для рослин, що працюють без батареї та фіксують ранні ознаки стресу

Ви зараз переглядаєте Дослідники розробили «носими» сенсори для рослин, що працюють без батареї та фіксують ранні ознаки стресу

Фото: із відкритих джерел

У дослідженні описано систему з двох мінісенсорів — «татуювання» на листку та еластичної стрічки на стеблі — яка відстежує водний режим і ріст рослини ще до появи видимих симптомів.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.

Коли фермер бачить скручування листя чи пригнічення росту, рослина могла перебувати під стресом уже кілька днів. У нещодавньому дослідженні науковці представили концепцію «носими» сенсорів для рослин, які мають фіксувати такі сигнали раніше — на рівні реакції самої рослини, а не лише умов довкілля чи наслідків пошкодження.

Система складається з двох елементів: тонкого «татуювання»-сенсора, що прилипає до поверхні листка, та розтяжної стрічки, яка обгортає стебло. Разом вони відстежують два ключові показники: температуру й вологість під поверхнею листка (через показник VPD) та те, чи продовжує стебло рости.

Окрема особливість рішення — робота без зовнішнього акумулятора: живлення отримують завдяки волозі, що випаровується з рослини.

Як пояснюють автори, супутники й дрони дають «вид зверху» (видимі, інфрачервоні та мікрохвильові дані для картування «зеленості», нерівномірності росту, температури, пошкоджень шкідниками, вологості ґрунту тощо), ґрунтові датчики — вологість, температуру, pH і частину поживних елементів, а метеостанції — параметри повітря. Водночас листковий сенсор у цій системі задуманий як «раннє попередження», що показує реакцію рослини «тут і зараз», ще до появи видимих ознак.

«Листковий сенсор — це радше система раннього попередження, яка показує, як рослина реагує в моменті, до того, як з’являться видимі ознаки», — зазначила Нафізе Хоссейн, аспірантка, яка очолювала дослідження в лабораторії Саміра Сонкусале.

Технічні характеристики та параметри

  • Що вимірює листковий сенсор: показник vapor pressure deficit (VPD) — «дефіцит тиску водяної пари», який описує, наскільки повітря схильне «витягувати» воду з рослини. За високого VPD повітря сухіше, і рослина може закривати продихи, зменшуючи втрати води, але водночас уповільнюючи фотосинтез і ріст.
  • Матеріали та принцип роботи листкового сенсора: використано кристали пентаоксиду ванадію, розділені на надтонкі «нанолисти» (nanosheets), складені шарами у мембрану. Додатковий шар графену працює як «сито», пропускаючи вологу від рослини до нанолистів. Коли волога потрапляє в структуру, вода утворює іони, які рухаються між шарами та створюють струм — таким чином елемент одночасно є і сенсором, і джерелом живлення. Рівень струму прямо пропорційний інтенсивності обміну вологою з повітрям.
  • Потужність: мікровати; за даними дослідження, цього достатньо разом із низькопотужною електронікою та накопиченням енергії для періодичних вимірювань.
  • Стебловий сенсор: виконаний за принципами кіріґамі (керовані розрізи для розтягування та деформації). Покриття — eutectogel, м’який іонопровідний гель, який змінює електричний опір, коли стебло розширюється або стискається. За нормального росту діаметр стебла зазвичай збільшується; під стресом ріст може сповільнюватися або стебло може навіть «усихати» (зменшувати діаметр).
  • Стійкість до польових умов: листковий сенсор розрахований на згинання й розтягування; кіріґамі-візерунок на стебловому сенсорі допомагає розподіляти навантаження та зменшувати вплив різких збурень, зокрема сильного вітру.
  • Зв’язок: команда працює над бездротовою платформою з використанням стандартів LoRa (long range) або Bluetooth.

Що показали випробування на перці

У тестах на рослинах солодкого перцю система відрізняла здорові рослини від тих, що зазнавали дефіциту води та сольового стресу. Для здорових рослин фіксували ритмічні зміни VPD у часі, що відповідали нормальним добовим циклам вологості повітря.

За водного стресу спостерігали зростаючий тренд VPD. За сольового стресу — інший патерн: знижений VPD порівняно з контролем, що в дослідженні пов’язують із зміненим водопоглинанням і поведінкою продихів. Паралельно стебловий сенсор відстежував ріст у здорових рослин і зменшення або слабший приріст діаметра — у стресованих.

Потенційне застосування в агровиробництві

За задумом авторів, такі «рослинні wearables» можуть доповнити супутниковий і дроновий моніторинг та ґрунтові датчики, даючи сигнал не лише про умови, а й про безпосередню фізіологічну відповідь рослини. У перспективі сенсори також можна розширити для відстеження інших індикаторів здоров’я — зокрема рівнів поживних елементів і рослинних гормонів, які є ранніми сигналами росту кореня, листка, стебла й плоду, а також реакції на патогени.

«Більша обіцянка не лише в тому, що одна рослина може носити один сенсор. Йдеться про те, що поля одного дня можуть містити мережі моніторів на рівні рослин, кожен з яких повідомлятиме про ранні ознаки спраги, сольового стресу, хвороб або дисбалансу поживних речовин», — сказав Самір Сонкусале, професор електротехніки та комп’ютерної інженерії Університету Тафтса і старший дослідник проєкту.

Джерело інформації — матеріал Університету Тафтса, який переказує результати дослідження.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь