Фото: із відкритих джерел
На ринку огірків нині відчутна обмежена пропозиція, що підтримує ціни. Водночас виробникам стає складніше втримувати врожайність через спеку, нестачу води та зростання тиску хвороб і шкідників.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Ринок огірків зараз виграє від відносно обмеженої пропозиції, тож ціни тримаються на високому рівні. Однак для виробників сезон стає дедалі складнішим: екстремальна спека, обмежена доступність води та високий тиск хвороб ускладнюють підтримання стабільних обсягів виробництва. Про це, зокрема, розповів виробник огірків Віллем Дерінк (Willem Derynck) з Ардойє (Фландрія, Бельгія).
За його словами, літо поки що складається відносно непогано, але затяжна спека загострює питання водозабезпечення. Паралельно з поточним огірковим оборотом господарству потрібно готувати ґрунт під зимове вирощування петрушки та валеріанели (lamb’s lettuce): від цього моменту його слід промивати та підтримувати достатньо вологим, щоб згодом можна було якісно обробити.
«Це постійно “або пан, або пропав”. Треба щоразу зважувати, що найрозумніше робити в конкретний момент», — пояснює виробник.
Дилема посилюється тим, що власні запаси води не безмежні. Віллем зазначає, що нинішнього ресурсу йому може не вистачити навіть на місяць. Частина виробників, за його спостереженнями, докладає значних зусиль, щоб привезти воду здалеку, а дехто використовує питну воду, але це дорого.
Ціни тримаються, але виробництво не «розганяється»
Попри погодні ризики, цінова ситуація для огірків виглядає позитивно. Віллем повідомляє, що фінальну посадку вже зроблено, а перші збори нового обороту стартують. За його словами, напередодні ціна становила 60 євроцентів.
Він також відзначає, що пропозиція на ринку залишається обмеженою: хоча рослини добре відреагували на спеку й виглядають «досить добре», виробництво не зростає без обмежень. На його думку, у найближчі роки у Фландрії можливе дещо нижче пікове виробництво, а в Нідерландах — меншою мірою.
«Не з повною фурою отримуєш найкращі ціни. Часто з половиною фури заробляєш більше, ніж із повною», — наводить він слова батька, описуючи логіку ринку в роки з високими обсягами.
Сезон вирощування огірків у господарстві триває з травня до жовтня, і за можливості його намагаються продовжити до початку листопада. Втім, спека робить ці плани менш прогнозованими, тож очікування, за словами виробника, доведеться «трохи знизити».
Тиск шкідників і хвороб: складніша погода — складніші рішення
Окрім води й температур, дедалі більшою проблемою стає захист рослин. Віллем називає огірок культурою, чутливою до хвороб і грибів, і наголошує на високому тиску шкідників цього року — зокрема попелиці, трипсів та інших комах.
Додатковий фактор для Фландрії — оточення теплиць. Виробник звертає увагу, що після подрібнення кукурудзи в околицях може з’являтися багато трипсів, що підсилює ризики для тепличних культур.
Ситуацію ускладнюють різкі погодні «гойдалки»: перехід від дуже спекотних днів до прохолодніших і вологіших умов підвищує ризики розвитку хвороб і впливає на тактику обробок.
«Минулого тижня було 35 градусів, а цього — вже 22. Стає волого, і розумієш, що інколи краще обприскати від хвороб сьогодні, а не завтра», — каже він.
Окремо виробник висловлює занепокоєння майбутнім інструментів захисту: на його думку, дедалі більше продуктів виводять з обігу, а альтернативи не завжди достатньо ефективні. Це, за його словами, підштовхує до частішого використання «коктейлів».
Дані, сенсори й автоматизація — як підтримка, але не заміна агронома
З 1 січня Віллем офіційно перебрав управління господарством у батьків. Серед пріоритетів він називає автоматизацію та зменшення навантаження, але перед масштабуванням планує спершу оптимізувати наявну модель роботи.
Він вважає, що дані, автоматизація та ШІ можуть допомогти зробити виробництво керованішим — зокрема завдяки сенсорам і швидшій реакції на зміни в теплиці. На його думку, це може дати змогу точніше контролювати клімат, ніж коли виробник змушений постійно «йти в теплицю, щоб відчути умови». Також він допускає роль роботів у виявленні хвороб і комах, але підкреслює, що досвід і «інтуїція» виробника залишаються важливими.
Що це означає для виробників
- Вода стає ключовим обмеженням: доводиться балансувати між потребами поточного обороту та підготовкою ґрунту під зимові культури.
- Ризики захисту зростають через поєднання спеки, вологості та високого тиску шкідників (зокрема трипсів і попелиці).
- Обмежена пропозиція підтримує ціну, але виробники не завжди можуть наростити обсяги навіть за сприятливої кон’юнктури.
- Технології можуть пришвидшити реакцію (сенсори, дані, автоматизація), однак рішення на рівні господарства все одно залежать від досвіду агронома та виробника.