Євросоюз відмовив у додатковому фінансуванні для компенсації кредитів аграріям

Протягом серпня тривали очікування щодо фінансової допомоги від Єврокомісії на суму 220 млн євро для компенсації відсоткових ставок за кредитами українських фермерів. Розраховуючи на аргумент глобальної продовольчої безпеки, українське Мінагрополітики направило офіційний запит, однак отримало однозначну відповідь: нового цільового траншу не буде.

Спеціалісти пояснюють це логічно. Блокада українського зерна у 2022 році прозвучала на тлі мінімальних світових залишків, але сьогодні ситуація принципово інша. Крім того, світовий ринок продемонстрував гнучкість, а катастрофічних сценаріїв не сталося. На даний момент сезон лише розпочинається, і світові запаси поповнюються новим врожаєм.

Замість очікування на європейські субсидії аналітики радять розглянути альтернативний підхід — провести ревізію всіх наявних програм підтримки аграрного сектору та переорієнтувати їхні ресурси на реальні потреби розвитку галузі.

Прогнози USDA щодо українського врожаю та глобальні ризики експорту

На тлі дискусій про фінансування сталися значні змінення у прогнозах світового виробництва. Американське Мінагрополітики USDA переглянуло свої оцінки українського врожаю в бік збільшення:

• пшениця: з 24 до 25,4 млн тонн;
• кукурудза: з 30 до 31,8 млн тонн.

Однак одночасно знизилися прогнози експортного потенціалу через обмеження в морській логістиці:

• пшениця: експорт зменшений до 13,5 млн тонн;
• кукурудза: експорт зменшений до 22 млн тонн.

Паралельно дефіцит на світовому ринку посилений завдяки блокаді терміналів у Новоросійську. Всі три основні зернові термінали російського Азово-Чорноморського басейну зупинили роботу, що позбавило Росію потужності в 25 млн тонн зерна щорічно. За статистикою, цей регіон забезпечував 88% морського експорту російського зерна, або 46,3 млн тонн на рік.

Як зростання світових цін на зерно впливає на українського виробника

Блокада російського експорту логічно матиме наслідком піднесення цін на світовому ринку, особливо на пшеницю. Однак для українського фермера цей позитивний сценарій матиме значне застереження: насолодитися цінової переваги вдасться лише за умови відновлення власної морської логістики.

Якщо морські маршрути залишатимуться заблокованими, весь потенціал збільшення цін буде «з’їдений» операційними витратами:

• залізничні тарифи;
• фрахтові послуги;
• витрати на перевантаження;
• страхування вантажу.

Тому стратегічне завдання на найближчий період — не лише чекати на світовий попит, а й забезпечити альтернативні канали реалізації зерна через європейські портові терміналисистеми.

Поточні механізми державної фінансової підтримки аграрного сектору

Протягом тижня Національний банк України оголосив про важливу зміну у механізмі банківського кредитування. Коефіцієнт ліквідності зерна як форми забезпечення позик змінено з 0,4 на 0,75.

Практичний вплив цієї зміни цілком конкретний. Якщо раніше зерно ринковою вартістю 10 млн грн рахувалося банком як залог лише на суму 4 млн грн (при коефіцієнті 0,4), то тепер та ж вартість визнаватиметься на 7,5 млн грн (при коефіцієнті 0,75). Це означає зростання визнаної заставної вартості на 87,5%.

Однак слід розуміти, що збільшення коефіцієнта не гарантує автоматичного розширення кредитних ліній. Банк і надалі буде оцінювати:

• платоспроможність позичальника;
• якість зберігання зерна;
• наявність документів на товар;
• ризик падіння світових цін.

Паралельно державою були видані портфельні гарантії на суму 20,8 млрд грн на користь 19 комерційних банків. Програма пільгового кредитування «5-7-9» продовжує залишатися основним інструментом підтримки обігових коштів аграріїв.

Обмеження та ризики наявних програм кредитування

Дослідження показує, що найбільшу користь від комплексу державної підтримки (гарантії, програма «5-7-9», підвищений коефіцієнт ліквідності зерна) отримають сільськогосподарські підприємства, які вже мають установлені відносини з учасниками банківської системи. Для решти компаній — близько половини всього сільгоспсектору — ці заходи не принесуть практичних змін.

Критичною проблемою залишається зростання державного боргу за компенсацією ставок у програмі «5-7-9». За даними НБУ, до кінця 2026 року розмір компенсацій може наблизитися до 10 млрд грн. Це вимагає серйозної переорієнтації програми з простого субсидування обігових коштів на цільоване інвестиційне фінансування конкретних проектів, які мають доведений ринковий потенціал.

Альтернативні маршрути експорту як довгострокова стратегія

На дискусіях професійної спільноти аграрного бізнесу узагальнено, що альтернативна логістика перестала бути тимчасовим рішенням. Украї перехідна потреба в постійній диверсифікованій системі експорту, інтегрованій з європейськими портами й залізничною мережею.

Конкретні напрями розвитку вже визначені. Транзитний потенціал Польщі може бути подвоєний — до 600 тис. тонн зерна на місяць. Для цього необхідні:

• збільшення кількості залізничних потягів, виділених для транзиту;
• цілодобовий режим роботи інспекторських служб, включно з ветеринарними;
• скорочення дублювання митних процедур на кордонах.

Крім того, існує прихований потенціал через відновлені євроколії значної пропускної здатності. Зокрема, маршрут Перемишль — Хирів готовий до запуску, але потребує лише політичного рішення про відкриття офіційних пунктів пропуску.

Однак реалізація довгострокової стратегії логістичної диверсифікації вимагає стійкого державного планування та послідовної реалізації в довгу, чого державній політиці часто бракує в контексті швидкої зміни пріоритетів.