Фото: із відкритих джерел
Фермери Таласької області Киргизстану нарощують виробництво ягід — зокрема малини, гібридів малина-ожина та ожини. Окремі господарства орієнтуються на сорти, пристосовані до місцевого клімату, і впроваджують краплинне зрошення.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
У Талаській області Киргизстану зростає інтерес до ягідництва: фермери збільшують площі під малиною, гібридами малина-ожина та ожиною. За даними, наведеними у повідомленні, у Талаському районі малина та гібриди малина-ожина нині вирощуються на площі понад 12 га.
Загальна площа ріллі в районі становить 35 326 га. Виробники, як зазначається, розширювали насадження малини впродовж останніх років, роблячи акцент на сортах, адаптованих до місцевих кліматичних умов.
Малина: приклад господарства та підхід до живлення
Окремі фермери повідомляють про високі врожаї за сприятливих умов вирощування. Зокрема, Чингиз Азбеков із села Кок-Кашат збирає близько 13 тонн малини на рік із 1,5 га. За його словами, продукцію експортує до Казахстану та Росії, а в технології живлення переважно використовує органічні добрива і намагається мінімізувати застосування хімічних засобів.
Ожина: розширення плантацій і перехід на краплинне зрошення
Вирощування ожини розвивається і в Бакай-Атинському районі. Самат Ісмаїлов із села Таш-Кудук почав закладати ожинові насадження після повернення з Південної Кореї, де працював сім років. Саджанці ожини він придбав у Чуйській області навесні 2024 року по 100 сомів (€1,00) за рослину.
Перший невеликий урожай, за наведеними даними, отримали торік, а нині плантація займає 2 га. На постійній основі в господарстві працюють п’ятеро людей, а на період збирання врожаю очікують залучити близько 20 працівників.
Під час роботи в Південній Кореї фермер вивчав сучасні практики, зокрема зберігання води у спеціальних резервуарах і краплинне зрошення. Він планує повністю перевести ожинову плантацію на краплинне зрошення наступного року.
Ціни та економіка виробництва
Ожину, за інформацією з матеріалу, нині продають приблизно по 400 сомів (€4,00) за кілограм. Водночас виробник зазначає, що навіть ціна близько 300 сомів (€3,00) за кілограм робила б виробництво економічно доцільним.
Для фермерів і агрокомпаній регіону такі приклади показують, що ягідні культури можуть розвиватися як експортно орієнтований напрям (для малини) та як нішеве виробництво з акцентом на технології зрошення і сезонну зайнятість (для ожини) — за наявності відповідних умов і ринку збуту.