Фото: із відкритих джерел
На конференції UNCCD COP17 в Улан-Баторі прозвучали дві технологічні концепції, як фотоелектричні (PV) системи можуть підтримати продовольчу безпеку — від штучного синтезу крохмалю з CO₂ до інтегрованих «енергія–вода–їжа» рішень у посушливих регіонах.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
З 17 до 28 серпня 2026 року в Улан-Баторі (Монголія) проходить 17-та сесія Конференції сторін Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням (UNCCD COP17). Під час заходу компанія LONGi на низці сайд-івентів представила бачення застосування фотоелектричних технологій (PV) для підвищення стійкості глобального продовольчого забезпечення та оголосила про рішення у напрямі «PV-powered food security».
Засновник і CTO LONGi Лі Чженґо (Li Zhenguo), який долучився до дискусії відеозв’язком на сайд-івенті «From Desert to Asset – Comprehensive Solutions for Integrated PV-Based Ecological Restoration», наголосив, що традиційне виробництво продовольства значною мірою залежить від природного фотосинтезу та кліматичних умов. У матеріалі також зазначено, що екстремальні погодні явища — зокрема посухи та повені — суттєво впливають на агровиробництво, а зміна клімату посилює тиск на продовольчу систему.
Дві технологічні траєкторії, описані в публікації Nature Sustainability
За повідомленням джерела, Лі Чженґо опублікував оглядову статтю «Photovoltaics for food security» у журналі Nature Sustainability, де описав два технологічні шляхи з практичними перспективами застосування.
1) PV-керований штучний синтез крохмалю з CO₂
Перший підхід передбачає використання електроенергії, згенерованої PV, для електролізу води з отриманням «зеленого» водню. Далі водень поєднують із уловленим CO₂ для синтезу «зеленого» метанолу. Наступний етап — перетворення метанолу на крохмаль через окиснення, полімеризацію та інші процеси.
У матеріалі стверджується, що порівняно з ефективністю використання сонячної енергії на рівні близько 2% у природному фотосинтезі, цей шлях може підвищити ефективність до 7–10%.
Також наведено розрахунок: розміщення PV на 3,7% площі пустелі Сахара нібито могло б забезпечити генерацію 26 трлн кВт·год «зеленої» електроенергії — цього, за оцінкою, достатньо для синтезу 3 млрд тонн продовольства і покриття поточного глобального попиту.
2) PV-керована система «енергія–вода–їжа» для посушливих територій
Другий підхід описано як побудову PV-електростанцій у пустельних районах із використанням ефекту затінення від модулів: це має зменшувати випаровування ґрунтової вологи, покращувати мікроклімат ґрунту та знижувати потребу в зрошенні. У поєднанні з опрісненням морської води на PV-енергії та міжрегіональними проєктами перекидання води такий підхід, за задумом, може поступово перетворювати непридатні для землеробства пустельні землі на орні.
Приклад польового застосування: пустеля Кубуці
Як приклад практичних робіт у джерелі згадується пустеля Кубуці у Внутрішній Монголії (Китай), де, за описом, поєднують генерацію електроенергії на панелях із вирощуванням культур під панелями та утриманням худоби між рядами. У публікації це подано як підтвердження здійсненності інтегрованого підходу «PV–екологія–аграрне виробництво» для територій, схильних до опустелювання.
Що це може означати для агросектору
- Для посушливих регіонів — потенціал поєднання енергогенерації з агровиробництвом за рахунок затінення та впливу на водний режим ґрунту (як це описано у концепції «енергія–вода–їжа»).
- Для технологічних ланцюгів продовольства — ідея альтернативного виробництва крохмалю з CO₂ через проміжні хімічні стадії (водень → метанол → крохмаль), яку автори пов’язують із вищою ефективністю використання сонячної енергії.
Тема COP17 у 2026 році — «Restoring Land, Restoring Hope». У матеріалі зазначено, що LONGi брала участь у кількох сайд-івентах і обговореннях із представниками урядів, науковцями та бізнесом щодо інтеграції PV із заходами протидії опустелюванню та екологічного відновлення.