Фото: із відкритих джерел
Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) 10 вересня 2026 року запустило публічну консультацію щодо встановлення нового максимального рівня залишків (MRL) інсектициду ацетаміприд у винограді. Зауваження приймають до 14 вересня.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) 10 вересня 2026 року відкрило публічну консультацію щодо встановлення нового максимального рівня залишків (MRL) для неонікотиноїдного інсектициду ацетаміприд у винограді. Консультацію оголосили після подання заявки компанією Nisso Chemical Europe GmbH. Коментарі приймають до 14 вересня 2026 року, тобто вікно для реакції стейкхолдерів є досить коротким.
MRL — це найвищий рівень залишків пестициду, який законодавчо дозволено у харчовому продукті або кормі під час реалізації. EFSA переглядає та рекомендує такі ліміти перед тим, як Європейська комісія закріплює їх у регулюванні.
Як зазначає галузеве видання, подібні заявки зазвичай подають реєстранти ЗЗР, щоб узгодити ліміт залишків для конкретної культури з новим дозволеним застосуванням, імпортною толерантністю для продукції, вирощеної поза ЄС, або з оновленими даними щодо ефективності та випробувань на залишки. Водночас повідомлення про консультацію, розміщене на платформі EFSA Connect, саме по собі не підтверджує мету звернення, а точний обсяг запитуваної зміни у доступному для профільної преси резюме не деталізували.
Контекст: чутливість навколо ацетаміприду та підхід ЄС до залишків
Консультація відбувається на тлі підвищеної уваги до ацетаміприду в Європі. Речовина залишається однією з небагатьох у групі неонікотиноїдів, які все ще дозволені в ЄС за певних умов, тоді як більшість застосувань споріднених сполук (зокрема імідаклоприду та клотіанідину) обмежували через ризики для бджіл та інших запилювачів.
У матеріалі також згадується критика з боку екологічних і громадських організацій. Зокрема, PAN Europe, за даними публікації, вважає, що ацетаміприд має нейротоксичні ризики і потребує жорсткіших, а не м’якших обмежень. Дискусія набула політичного забарвлення у Франції, де цього року надзвичайний аграрний закон умовно повторно дозволив обмежене використання ацетаміприду та ще одного пестициду для окремих культур за наявності шкідників і відсутності життєздатних альтернатив; це, як зазначено, спричинило протести та судові оскарження з боку природоохоронних груп.
Окремо в публікації наведено ширший контекст перегляду підходів ЄС до встановлення лімітів залишків для імпортованої продукції. Дослідження Об’єднаного дослідницького центру (JRC) Єврокомісії, на яке посилається матеріал, моделювало економічний ефект від посилення MRL до межі кількісного визначення (фактично майже «нульового» порогу) для 18 небезпечних пестицидів, не схвалених для використання в ЄС, але таких, що можуть траплятися як залишки в імпортних товарах із 86 країн. За оцінкою JRC, така зміна може зменшити вартість відповідного імпорту агропродукції до ЄС у діапазоні від 0,4% до 41% залежно від категорії товару.
Також зазначається, що Єврокомісія продовжує подовжувати строки схвалення низки чинних активних речовин, поки тривають процедури їхнього перегляду на продовження, зокрема через Implementing Regulation (EU) 2026/1826.
Що це означає для виробників і трейдерів
- Виноградарям і переробникам важливо відстежувати можливі зміни MRL, оскільки вони впливають на вимоги до залишків у продукції, що потрапляє на ринок ЄС.
- Експортерам та імпортерам рішення щодо MRL можуть змінювати умови доступу на ринок і вимоги до підтвердження відповідності (залежно від того, чи йдеться про нове застосування в ЄС або про імпортну толерантність).
- Учасникам ринку варто враховувати стислі строки консультації: коментарі приймають лише до 14 вересня 2026 року.
Після завершення консультації EFSA має перейти до підготовки формальної наукової думки, яка стане основою для подальших регуляторних рішень Європейської комісії.