Фото: із відкритих джерел
Золотиста картопляна нематода є одним із найнебезпечніших карантинних організмів, що уражає картоплю та інші пасльонові. У Держпродспоживслужбі нагадали про ознаки ураження, шляхи поширення та профілактичні заходи.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Картопля є однією з найважливіших сільськогосподарських культур України. Водночас її вирощування потребує постійної уваги до фітосанітарного стану полів, адже одним із найнебезпечніших карантинних організмів, що уражає культуру, є золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens).
Цей мікроскопічний ґрунтовий шкідливий організм паразитує на коренях картоплі та деяких рослинах родини пасльонових, поступово виснажуючи їх. Через невеликі розміри золотисту картопляну нематоду практично неможливо виявити неозброєним оком, а перші ознаки присутності починають проявлятися лише на 6–7 рік після первинного зараження.
Уражені рослини відстають у рості, мають слабку кореневу систему, передчасно жовтіють і в’януть. На таких рослинах формується менше бульб, вони дрібні та деформовані, а втрати врожаю можуть складати 30–90 %.
Особливу небезпеку становить те, що цисти золотистої картопляної нематоди можуть зберігатися у ґрунті понад від 10 до 20 років, навіть за відсутності рослин-господарів. Саме тому ліквідувати осередок після його виникнення надзвичайно складно.
Основним джерелом поширення золотистої картопляної нематоди є:
- заражений садивний матеріал;
- ґрунт, що переноситься технікою, транспортом, на взутті чи інвентарі;
- садивний матеріал із невідомим фітосанітарним статусом;
- переміщення зараженої продукції між господарствами.
Навіть незначна кількість зараженого ґрунту може стати причиною появи нового вогнища.
Фахівці Держпродспоживслужби рекомендують дотримуватися комплексу профілактичних заходів:
- використовувати лише сертифікований, здоровий садивний матеріал;
- дотримуватися сівозміни та не вирощувати картоплю на одному полі кілька років поспіль;
- вирощувати нематодостійкі сорти картоплі;
- очищати сільськогосподарську техніку, транспорт та інвентар від залишків ґрунту перед переміщенням між полями;
- регулярно проводити фітосанітарний моніторинг.
У Держпродспоживслужбі зазначили, що профілактика залишається найефективнішим способом боротьби із золотистою картопляною нематодою.
Якщо під час вирощування картоплі спостерігаються рослини із пригніченим розвитком, нерівномірними сходами або іншими характерними ознаками ураження, рекомендується звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби у своєму регіоні.
За результатами фітосанітарного моніторингу державний фітосанітарний інспектор здійснює відбір зразків ґрунту для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) та надсилає до акредитованої лабораторії. У разі підтвердження наявності шкідливого організму застосовуються передбачені законодавством фітосанітарні заходи щодо локалізації та ліквідації.
У разі виявлення золотистої картопляної нематоди за поданням державного фітосанітарного інспектора Держпродспоживслужби запроваджується карантинний режим.
У межах карантинної зони застосовуються фітосанітарні заходи, які включають:
- встановлення меж карантинної зони;
- контроль переміщення картоплі, ґрунту та інших об’єктів регулювання;
- проведення комплексу заходів з локалізації та ліквідації вогнища;
- вирощування нематодостійких сортів картоплі;
- дотримання сівозміни;
- постійний фітосанітарний моніторинг.
У службі наголосили, що запобігти поширенню золотистої картопляної нематоди значно простіше, ніж ліквідувати її наслідки. Використання здорового садивного матеріалу, дотримання вимог сівозміни, своєчасні обстеження та виконання фітосанітарних заходів названо основою захисту картоплярства.
Також повідомляється, що спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розробили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення золотистої картопляної нематоди.