Фото: із відкритих джерел
В’єтнам запустив у промислову експлуатацію державну систему простежуваності агропродукції на базі стандартів GS1 та QR-ідентифікації після пілоту на дуріані. Рішення має допомогти відповідати посиленим вимогам імпортних ринків щодо походження, безпечності та даних ланцюга постачання.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
В’єтнам розширює національну систему простежуваності агропродукції на тлі того, що експортні ринки вводять додаткові вимоги до підтвердження походження свіжої продукції, показників безпечності харчових продуктів і даних про ланцюг постачання.
За даними матеріалу, експорт фруктів і овочів В’єтнаму у 2025 році перевищив $8,6 млрд. Водночас Китай посилив вимоги до імпорту, зокрема щодо реєстрації зон вирощування та пакувальних потужностей, безпечності харчових продуктів і простежуваності для низки позицій, включно з дуріаном.
Як працює система та на чому базується
З 1 липня 2026 року Міністерство сільського господарства та довкілля В’єтнаму почало експлуатацію Agricultural Product Traceability System після шестимісячного пілотного етапу, який охоплював дуріан. Система використовує міжнародні ідентифікаційні стандарти GS1 та цифрові посилання на основі QR-кодів.
Серед заявлених цілей — надання інформації про походження продукції та практики вирощування. Водночас ефективність застосування на експортних ринках, як зазначається, залежатиме від точності даних у ланцюгу постачання та сумісності з системами, які використовують країни-імпортери.
Масштабування: перші результати реєстрації
Станом на середину вересня в системі було зареєстровано понад 800 тис. продуктів, що охоплюють близько 3 тис. домогосподарств-виробників і 207 бізнесів у 24 із 34 провінцій та міст В’єтнаму.
Виклики для ланцюгів постачання та що це означає для експортерів
У матеріалі наголошується, що ланцюги постачання свіжої продукції у В’єтнамі включають виробників, кооперативи, трейдерів, переробників і експортерів. Така багатоланкова структура ускладнює збір і верифікацію інформації. Використання міжнародних стандартів, зокрема GS1, потенційно може допомогти «супроводжувати» дані простежуваності разом із партіями товару під час перетину кордонів.
Окремо зазначається, що дані простежуваності можуть бути розширені — наприклад, за рахунок інформації про управління водними ресурсами та інших екологічних індикаторів. Для дрібних виробників практична імплементація значною мірою залежатиме від того, наскільки керованими залишатимуться цифрові вимоги та витрати на сертифікацію.
Для експорту свіжих фруктів, зокрема дуріану та лічі, система має дати закордонним покупцям доступ до даних про походження та відповідність релевантним вимогам ринку.