Експорт органічної ягоди торік скоротився, а виторг зріс. Фото: з відкритих джерел.
Про це йшлося на панельній дискусії в межах конференції AgroBerry&Veg 2026, яка відбулася 17 вересня в Рівному, повідомляє асоціація «Ягідництво України». Президентка асоціації Ірина Кухтіна звернула увагу на суперечність ринку: експортні обсяги суттєво зросли, але прибутковість виробників за ними не пішла.
Приклад із органікою це ілюструє найкраще. Скорочення фізичних обсягів не означало втрати економічної цінності, адже вартість одиниці продукції вища. Сектор при цьому лишається невеликим: за оцінкою учасників, з ягодами працює близько 120 сертифікованих юридичних осіб. Всередині країни органіка масовою не стала — вона коштує на 30–40% дорожче за конвенційну, і український споживач не завжди готовий платити таку премію.
Ціна має межу, і її задає інша сировина
Розраховувати на нескінченне зростання цін не варто навіть за скорочення пропозиції. Європейські імпортери мають рівень, вище якого починають шукати альтернативи, а переробники просто змінюють рецептуру. Показовий приклад назвали самі учасники: якщо малина стає надто дорогою, її частково замінює вишня, яка останнім часом конкурує з нею в промислових рецептурах. Тобто ціна ягоди залежить не лише від власного балансу попиту й пропозиції, а й від вартості альтернативної сировини.
Змінюється й географія. За спостереженнями учасників, купівельна спроможність країн Східної та Центральної Європи зросла й вирівнялася із Західною, тоді як традиційні лідери споживання відчувають стагнацію. Окремо згадали перспективу ринків поза ЄС — США й країн Перської затоки, — але для цього доведеться розв’язувати питання логістики.
Додатковим рядком витрат стає контроль залишків пестицидів. Для переробників, які формують одну експортну партію з продукції багатьох фермерів, слабкий контроль навіть одного постачальника створює проблему для всієї партії, тому лабораторні аналізи сировини перетворюються з вимоги покупця на частину економіки експорту.
Механізація визначає вибір культури
Серед культур, які можуть стати новими точками зростання, учасники назвали червону смородину, чорну смородину, вишню та бузину. Червона смородина цікава обмеженою пропозицією, через що в окремі періоди коштує дорожче за чорну. Чорна смородина виграє від можливості механізованого збирання, вишня — від значного світового попиту за невеликої частки України в експорті, а бузина затребувана європейськими виробниками концентратів, причому перспективним напрямом називають саме культивовану, а не дикорослу.
Спільний знаменник усіх цих культур один — механізоване збирання. Там, де ручна праця становить значну частину витрат, можливості масштабування обмежені. Тому вибір культури для інвестицій дедалі більше залежить не від потенційної ціни ягоди, а від повної економіки виробництва: врожайності, вартості праці, можливості механізації, переробки та гарантованого ринку збуту.
Серед напрямів інвестування учасники радять не обмежуватися розширенням площ, а вкладати в механізацію, обладнання, сертифікацію, лабораторний контроль і переробку.
Читайте також: Експорт меду приніс 69 мільйонів доларів за вісім місяців