Фото: із відкритих джерел
У тепличних насадженнях перцю в іспанській Альмерії контроль *Aphis gossypii* ускладнений тим, що, за даними матеріалу, немає хімічного рішення, яке одночасно стримувало б шкідника і зберігало корисну ентомофауну. Тому виробники вибудовують систему біологічного захисту з самого початку циклу, зважаючи на роль попелиці як переносника вірусу PeVYV.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
У тепличних господарствах Альмерії (Іспанія), де вирощують перець, бавовникова попелиця Aphis gossypii залишається одним із найскладніших об’єктів для контролю. У публікації зазначається, що наразі немає хімічного продукту, який міг би ефективно стримувати цього шкідника та водночас не шкодити корисній фауні. На цьому тлі біологічний контроль розглядають як фактично єдину робочу стратегію.
Додатковий ризик пов’язаний із тим, що Aphis gossypii є стійким переносником PeVYV (Pepper vein yellows virus). У матеріалі наголошується: завданням стає не «гасіння» спалаху, а випередження — формування активної корисної ентомофауни з самого старту вирощування, щоб система могла реагувати одразу після появи перших осередків.
Чому важливо діяти на випередження
PeVYV, за описом у публікації, зазвичай проявляється пожовтінням верхніх листків, зміною забарвлення плодів і нерівномірним достиганням. Це впливає на якість і врожайність. Після виявлення інфікованих рослин контроль переносника стає критичним, щоб обмежити поширення вірусу в межах теплиці.
Як вибудовують біологічну систему в теплиці
Описана стратегія стартує вже під час висаджування розсади — із використанням «резервуарного» набору рослин. Йдеться про 308 рослин/га різних видів, зокрема лобулярію, целозію, тагетес, фенхель, соняшник, бурачник і Limonium. Мета такого підходу — не просто додати квітучі рослини, а створити невеликий «резервуар» біорізноманіття, який забезпечує пилок, нектар, укриття та альтернативні джерела живлення для паразитоїдів і хижаків.
Одним із ключових інструментів проти Aphis gossypii у матеріалі названо паразитоїда Aphidius colemani (Aphipar). Його починають випускати профілактично, щойно на перці відкриваються перші квітки. Норма внесення на старті — 2 одиниці/га на тиждень до моменту, коли з’являються перші «мумії» попелиці. Якщо попелицю виявляють, інтенсивність підвищують до 5 одиниць/га на тиждень із ціллю отримати рівномірний паразитизм по ділянці.
Водночас у публікації підкреслюється, що опора на один інструмент не є правильною тактикою. Aphidius доповнюють хижаками, які дають швидку відповідь у «гарячих точках».
Технічні параметри випусків ентомофагів, наведені в матеріалі
- Резервуарні рослини: 308 рослин/га; види включають lobularia, celosia, tagetes, fennel, sunflower, borage, Limonium.
- Aphidius colemani (Aphipar): профілактично з початком цвітіння перцю; 2 одиниці/га на тиждень до появи перших мумій; при виявленні попелиці — 5 одиниць/га на тиждень.
- Aphidoletes aphidimyza: 2 одиниці по 1 000 особин/га протягом п’яти тижнів.
- Сирфіди (hoverflies), лялечки: профілактично 4 одиниці/га протягом трьох тижнів.
- Сирфіди, личинки: точково — 1 одиниця на осередок.
- Chrysopa: для підсилення контролю в локальних колоніях — 50 особин на метр.
Що це означає для виробника
Ключовим елементом системи в матеріалі названо регулярний моніторинг: пошук, раннє виявлення та маркування перших осередків. За наявності ризику PeVYV, як зазначається, чекати, доки попелиця сформує проблему, — невиправдано. Логіка підходу полягає в тому, щоб зібрати працездатну біологічну «відповідь» ще до масового заселення шкідника, адже контроль Aphis gossypii у цьому випадку напряму пов’язують із запобіганням поширенню вірусу в теплиці.