Єврокомісія розглядає обмеження для українських пшениці та зернових Фото: з відкритих джерел.
Пропозицію містить внутрішній документ про реформу розширення ЄС, який побачила Financial Times. У ньому йдеться, що для України доцільно розглянути «спеціальні механізми, які б суттєво обмежували фінансову підтримку та доступ до ринку» для таких товарів, як пшениця й зернові. На аграрну політику ЄС щороку витрачає близько 55 млрд євро, а такі умови мають заспокоїти країни, що побоюються конкуренції.
Водночас за даними видання, Брюссель пообіцяв допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків, порушений війною. Україна, Молдова, Чорногорія й Албанія названі найпросунутішими кандидатами, для яких пропонують дорожні карти без дат вступу. Київ і МЗС на запит FT не відповіли.
Пшениця у вересні йшла до ЄС менш як на третину
Українські дані показують, що пшениця, щодо якої обговорюють обмеження, вже не залежить від ЄС. За даними міністра аграрної політики Тараса Висоцького, у вересні до країн ЄС пішло 284 тис. тонн пшениці, до країн Близького Сходу й Північної Африки 551 тис. тонн, до Туреччини 127 тис. тонн. Тобто, за розрахунками редакції, до ЄС – менш як третина постачання за цими напрямками. Проте весь агроекспорт Євросоюз лишається головним ринком: 56%, або 1,7 млн тонн.
Питання аграрного ринку пов’язане й із переговорами про вступ. Україна відкрила два з шести кластерів, а наступні два, що стосуються економічних реформ, можуть відкрити вже наступного тижня, якщо Верховна Рада 12 жовтня ухвалить закон про права угорськомовної меншини, заявила 5 жовтня єврокомісарка Марта Кос. Залишаться четвертий і п’ятий кластери, які стосуються окремих секторів: за даними The Kyiv Independent, деякі країни ЄС мають застереження через масштаб і конкурентоспроможність українського аграрного й транспортного секторів. Кос сподівається відкрити всі шість до кінця 2026 року.
Остаточного формату обмежень немає: документ обговорюють старші посадовці Єврокомісії, тож він ще може змінитися.