Фото: із відкритих джерел
Виробник салатних листків HarvestFresh із півдня Йоганнесбурга повідомляє, що з 2020 року відчутно зіткнувся з наслідками зміни клімату і активніше розвиває гідропоніку. У компанії кажуть, що в закритих системах мають менший тиск шкідників, коротші цикли вирощування та простіше виконують вимоги ритейлу щодо залишків пестицидів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Південноафриканська компанія HarvestFresh, що вирощує салатні листки на півдні Йоганнесбурга, пояснює свій інтерес до гідропоніки посиленням кліматичних викликів. Засновник і співкерівник компанії Джордж Макстед зазначив, що вплив зміни клімату відчувається «вже з 2020 року», а співкерівник Мокгеті Тшабалала додав, що саме це підштовхнуло їх до активнішого вивчення гідропонних систем.
Чому гідропоніка стала ключовою
У HarvestFresh порівнюють гідропоніку з відкритим ґрунтом як принципово різні виробничі моделі. За словами Мокгеті Тшабалали, у гідропонній системі компанія бачить «помітно менше хвороб», кращу якість і коротші цикли вирощування, а врожайність — вища. Також у компанії повідомляють, що постійно експериментують із сортами та їхньою реакцією на погодні умови, зокрема з огляду на «супер Ель-Ніньйо», під який проводять випробування.
Джордж Макстед наголошує, що в гідропоніці нижчий тиск комах-шкідників, тому компанія застосовує менше хімічних засобів. Він також звертає увагу на звуження переліку дозволених препаратів, що, за його словами, створює додатковий тиск на виробників. У цьому контексті гідропоніка, як стверджують у HarvestFresh, полегшує виконання вимог ритейлерів щодо листової продукції з меншими залишками хімічних речовин, зокрема органофосфатів.
Окремо в компанії підкреслюють можливість ширше використовувати біологічні продукти в гідропоніці та економити воду завдяки її рециркуляції.
Переробка та канали збуту
Ще одним важливим кроком HarvestFresh називає запуск у 2022 році high care facility, що, за даними компанії, дало змогу зайти в сегмент швидкого харчування (QSR). Компанія постачає нашаткований салат для Nando’s, McDonald’s, Burger King і Hungry Lion; цей напрям, як зазначено в матеріалі, формує близько 30% бізнесу.
Інша частина продажів — «pillow packs» для південноафриканських ритейлерів та незалежних магазинів у Гаутензі й Блумфонтейні, а також готові салати у форматі контейнерів і боулів. У HarvestFresh зазначають, що нині вирощують лише «листя» (зокрема шпинат, кейл і трави), а інші інгредієнти для салатів закуповують, роблячи акцент на локальному походженні. Також компанія повідомляє, що за останні приблизно п’ять років посилила закупівельний напрям, щоб підтримати сегмент готових салатів.
Що це означає для виробників
Описаний кейс показує, як гідропонні системи можуть використовуватися для зниження тиску шкідників і, відповідно, скорочення застосування хімічних засобів, а також для стабілізації виробництва в умовах погодних коливань. Для господарств, що працюють із листовими культурами та орієнтуються на вимоги ритейлу або сегмент HoReCa/QSR, ключовими аргументами можуть бути контрольованість умов, коротші цикли вирощування та рециркуляція води — за умови наявності відповідної інфраструктури.