Шрот і макуха – білкова складова кормів для тваринництва Фото: з відкритих джерел.
Звернення ВАР оприлюднила у дописі у Facebook. Пропозиції надати шроту й макусі пріоритет в експорті, які неодноразово лунали від представників переробної промисловості, на думку ради, «суперечать інтересам не лише агровиробників, а й держави в цілому». «Шрот і макуха потрібні українському тваринництву та птахівництву як білкова складова кормів», – наголошують в організації, додаючи, що їх також використовують для виробництва біогазу й органічних добрив.
Пріоритетні вантажі зайняли б понад третину потужностей
У вересні, за даними Мінагрополітики, фактичний експорт основних аграрних товарів становив 2,17 млн тонн. Залізницею перевезли 871,6 тис. тонн, морським транспортом 1 145,8 тис. тонн, зокрема через порти Дунаю 992,2 тис. тонн. За оцінками ВАР, у разі пріоритету експорт шроту й макухи може сягнути 380–390 тис. тонн на місяць. Разом із запропонованою УКАБ квотою пріоритетного експорту соняшникової олії у 400 тис. тонн це близько 36% усіх наявних експортних потужностей.
Найбільше навантаження, за розрахунками ради, ляже на Дунай.
«У разі якщо пріоритетні вантажі будуть спрямовані на Дунай, що є найбільш зручним напрямом для їх експорту, цей канал буде завантажений ними на 68%», – зазначають у ВАР.
Тож для інших вантажів, попереджають аграрії, звузиться доступ до дефіцитних залізничних маршрутів, прикордонних переходів, суховантажних терміналів і суднових вікон.
Шрот у Констанці дешевший за пшеницю й кукурудзу
Не дає пріоритет і очевидного виграшу у валютному виторгу, вважає рада. У Констанці соняшниковий шрот оцінюють у 255–265 доларів за тонну, тоді як продовольчу пшеницю з вмістом білка 12,5% і кукурудзу у 272–275 доларів, а фуражний ячмінь у 265–268 доларів. Ріпаковий шрот коштує 280–290 доларів за тонну, соя 460–470, а насіння ріпаку 535–545 доларів. Витіснення цих культур з експортних каналів на користь шротів, ідеться у зверненні, може навіть зменшити виторг на тонну вантажу.
Усередині країни прискорений експорт посилить конкуренцію за шрот і макуху.
«Це підвищить собівартість молока, м’яса та яєць, погіршить економіку біогазових проєктів», – попереджає ВАР.
Для зерновиробників менший доступ до експорту означатиме тиск на закупівельні ціни й затримки з продажем, і найбільше це відчують малі й середні господарства, які вже потерпають від низьких цін і не можуть вчасно профінансувати наступний виробничий цикл. Запропонований підхід, на думку ради, перерозподіляє доходи на користь великих переробників.
ВАР закликає уряд не включати шрот і макуху до переліку вантажів, яким надається пріоритет під час експортних перевезень, перетину кордону й портової перевалки, а також забезпечити рівні й прозорі умови доступу до дефіцитної транспортної інфраструктури для всіх виробників та експортерів.