Європейський Союз відкрив для України другий і третій переговорні кластери. Це сталося 13 жовтня під час міжурядової конференції в Люксембурзі. Українська сторона на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволодом Ченцовим заявила про готовність обговорювати механізми включення аграрного сектору до єдиного ринку ЄС, зокрема перехідні періоди.

«Ми не хочемо починати з обмежень для України», – наголосив Ченцов, додавши, що компроміс можливий, якщо обидві сторони виявлять волю до його пошуку. Раніше віцепрем’єр пояснював, що відправною точкою для України залишається повноцінна інтеграція до єдиного ринку, а перехідні механізми мають бути обґрунтованими, пропорційними та обмеженими в часі.

Європейська сторона теж говорить про поступовість. Єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Гансен в інтерв’ю BFMTV допустив «тривалі перехідні періоди для сільського господарства».

Аграрні асоціації наполягають на 10 роках

Українські аграрії вимагають перехідного періоду щонайменше на 10 років із моменту вступу до ЄС. Таку позицію ще в березні узгодили Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу, Асоціація виробників молока, «Свинарі України», Союз птахівників і «Укрцукор».

Відстрочка має стосуватися:

• переліку дозволених діючих речовин у засобах захисту рослин;
• кормових добавок;
• вимог до внесення гною та азотних добрив;
• стандартів GAEC;
• поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Серед червоних ліній асоціацій – доступ до підтримки Спільної аграрної політики з першого дня, відмова від обмеження виплат на одне господарство та доступ до структурних фондів ЄС.

13 жовтня заступник голови ВАР Денис Марчук знову наголосив на десятирічному перехідному періоді з фінансовою підтримкою. За його словами, агросектор забезпечує близько 60% українського експорту, але війна, збитковість окремих зернових і дефіцит обігових коштів обмежують можливості господарств інвестувати в модернізацію.

В УКАБ додають, що перехідний період не повинен перетворитися на механізм постійного обмеження доступу української агропродукції на ринок ЄС. «Неможливо вимагати від України повної вартості європейської інтеграції», – вважають в асоціації.

Погляд економіста: довша відстрочка – довший обмежений доступ

Іншу позицію озвучує економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський. У своєму Telegram-каналі він зазначає, що додаткові витрати аграріїв на відповідність стандартам ЄС, за наявними оцінками, становитимуть близько 10% нинішніх виробничих витрат – менше в рослинництві й трохи більше у тваринництві.

Перехідний період дає змогу розтягнути ці витрати в часі, але водночас відкладає частину вигод від доступу до єдиного ринку з 450 млн споживачів.

«Чим довший перехідний період – тим довший час обмеженого доступу до спільного ринку ЄС», – наголошує економіст.

Якщо сектор отримує відтермінування стандартів, необхідних для продажу продукції в ЄС, це означатиме й обмеження її обігу на європейському ринку, а отже – втрачені продажі й доходи. Нові члени ЄС це вже проходили, нагадує Нів’євський. На його думку, перехідний період Україні не потрібен. Натомість варто зосередитися на виборі інструментів передвступної допомоги ЄС, сприятливому бізнес-кліматі всередині країни та власних програмах підтримки аграріїв.

Читайте також: Аукціони замість пріоритету для олії: в KSE назвали чотири вузькі місця логістики