Фото: із відкритих джерел
За даними дослідження Університету Левена, хімічний захист рослин у середньому запобігає близько 30% потенційних втрат урожаю. На симпозіумі у Вайєнштефані науковці окреслили шість напрямів, які в майбутньому можуть доповнити «класичну» хімію в системах захисту.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Питання, чи можливе сучасне рослинництво без засобів захисту рослин, знову стало предметом дискусії на тлі появи нових шкідників і хвороб. Як зазначено в матеріалі agrarheute з посиланням на дослідження Університету Левена, хімічний захист у середньому запобігає близько 30% втрат урожаю, які інакше були б очікуваними. Діапазон оцінок у цьому дослідженні — від 19% для пшениці до 42% для картоплі.
Цю тезу підтримали й учасники симпозіуму Hans-Eisenmann-Forum Технічного університету Мюнхена (Weihenstephan) «Pflanzenschutz im Wandel» («Захист рослин у трансформації»). Водночас у фокусі були й підходи, які можуть посилити або частково замінити окремі елементи хімічного захисту — насамперед через біотехнології, селекцію, біоконтроль та роботизацію.
Шість напрямів, які можуть доповнити хімічний захист
1) RNAi-обробки (РНК-інтерференція)
Професорка Аліне Кох (Регенсбург) досліджує РНК-методи, які за принципом застосування подібні до традиційних ЗЗР: їх також наносять обприскуванням по культурі. Далі в організм шкідника потрапляють РНК-молекули, що зрештою призводить до його загибелі. У матеріалі зазначено, що перші препарати проти колорадського жука вже мають реєстрації у США та Китаї, а один із них у 2026 році був дозволений у Бельгії за процедурою екстреного дозволу. Окремий напрям роботи групи — РНК-«контрдія» проти шкідника, який у джерелі названо Schilfglasflügelzikade (очеретяна цикадка).
2) Активація і «перенесення» елементів імунітету рослин (NGT)
Професор Ральф Гюккельховен (TUM, Вайєнштефан) вивчає рослинні імунні системи та можливість переносити їхні елементи за допомогою нових геномних технік (NGT), щоб культура могла самостійно відбивати атаки патогенів. Серед підходів — «стекінг» (накопичення) генів стійкості для підвищення ефективності та надійності. У джерелі також наголошено на потенціалі NGT для внесення в сорти джерел стійкості проти кількох рас одного збудника або навіть проти різних збудників, щоб зробити стійкість більш довговічною.
3) Стійкі сорти та прискорення селекції через цифрове фенотипування
Професорка Франциска Веспель (Hochschule Weihenstephan-Triesdorf) назвала селекцію на стійкість превентивним захистом рослин і підкреслила роль цифрового фенотипування для прискорення цього процесу. У матеріалі також наведено приклад, який може стати практично значущим у разі дозволу NGT у ЄС з 2028 року: MLO-стійкість ярого ячменю проти борошнистої роси потенційно можна перенести на інші зернові культури.
4) Інсектицидні молекули з природних отрут і «peptide biologicals»
Дослідники Університету Гіссена працюють над тим, щоб зробити природні інсектицидні токсини придатними для практичного використання сучасними методами. У матеріалі згадується приклад із комплексними отрутами мурах: їх біотехнологічно розділяють та ізолюють, щоб отримувати інсектицидні речовини. Окремо підкреслено потенціал так званих peptide biologicals: у світі відомо понад 200 000 видів із токсинами, які можуть слугувати «шаблонами» для інсектицидів. Також зазначено, що цей підхід може комбінуватися з RNA-технологіями.
5) Корисні комахи у відкритому ґрунті та підхід «Banker Plant»
Якщо в теплицях використання ентомофагів давно стало стандартом і може співіснувати з хімічним захистом, то для відкритого ґрунту такі системи ще потребують відпрацювання. Доктор Еліас Бьокманн (Julius Kühn-Institut) досліджує, як закріплювати подібні рішення в полі. Один із прикладів — концепція «Banker Plant», коли корисних організмів заздалегідь розмножують на рослинах-«банкірах», зокрема як антагоністів борошнистої капустяної попелиці. У разі спалаху шкідника підготовлений «союзник» може мігрувати на уражені рослини й забезпечити контроль.
6) Роботизація, дрони та керування на основі ШІ
Окремий блок симпозіуму стосувався робототехніки та точкового внесення. Доктор Абель Баррото представив у Фрайзінгу дослідницький підхід, у якому машина Farming GT поєднує цифрово керовану систему механічного прополювання з модулем spot-spraying, що працює під керуванням ШІ-камери. У матеріалі зазначено, що результати вже виглядають помітними, однак система ще не є повністю готовою до широкої практики — зокрема її наразі не тестували на горбистому рельєфі.
Що це означає для агровиробників
Описані підходи — від RNAi та NGT до біоконтролю й роботизованого точкового внесення — у джерелі подані як потенційні доповнення до хімічного захисту, а не як швидка повна заміна. Для господарств це насамперед означає рух у бік більш комбінованих систем: частина рішень уже має приклади регуляторного застосування (як-от RNAi проти колорадського жука в окремих країнах), інші — перебувають на етапі досліджень і випробувань або залежать від регуляторних рамок (як NGT у ЄС).