Фото: із відкритих джерел
У провінції Ка Мау відбувся воркшоп, присвячений поєднанню точного управління поживними речовинами з фермероцентричним і гендерно інклюзивним підходами в системах «рис–креветка». Організатори наголошують: впровадження технологій залежить не лише від рекомендацій, а й від доступу до інформації, ресурсів і особливостей ухвалення рішень у домогосподарствах.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
19 жовтня в комуні Хонг Дан (провінція Ка Мау, В’єтнам) пройшов тренінговий воркшоп з інтеграції гендерно інклюзивних і фермероцентричних підходів у точне управління поживними речовинами (Precision Nutrient Management, PNM) для систем «рис–креветка». Захід організували Міжнародний інститут дослідження рису (IRRI) та Міжнародний центр картоплі (CIP) у співпраці з Департаментом сільського господарства та довкілля Ка Мау і В’єтнамською асоціацією рисового сектору (VIETRISA).
До участі запросили фермерів із кооперативів Hoa Phat та 14/10, зокрема жінок і представників кхмерської етнічної спільноти. Воркшоп підтримала програма CGIAR Scaling for Impact (S4I). У матеріалі зазначено, що активність пов’язують із ініціативою В’єтнаму щодо сталого розвитку 1 млн га високоякісного низьковуглецевого рису до 2030 року.
Що саме обговорювали в контексті PNM
Як пояснюють організатори, системи «рис–креветка» в Ка Мау мають специфічні виклики, пов’язані зі станом ґрунтів і води, управлінням поживними речовинами, сезонною мінливістю та ресурсами домогосподарств. PNM у цьому контексті описують як підхід до ефективнішого використання добрив за принципом «правильні поживні речовини, правильні норми, правильний час і правильне місце».
У публікації також згадується поєднання механізованого прямого висіву рису з технологією глибокого внесення добрив (mDSR-FDP). За задумом, такі практики мають допомагати оптимізувати використання добрив, знижувати виробничі витрати та мінімізувати вплив на довкілля.
Чому акцент зробили на інклюзивності
Окремо підкреслено, що успішність упровадження залежить не лише від технічних рекомендацій. На можливість застосовувати й підтримувати нові практики впливають доступ до інформації, фінансові ресурси, наявність робочої сили та те, як у домогосподарствах ухвалюють рішення.
Учасників організували в чотири дискусійні групи: чоловіки кінь, жінки кінь, чоловіки кхмери та жінки кхмери. Вони обговорювали розподіл робіт у господарстві, доступ до аграрної інформації, механізми ухвалення рішень у сім’ях і бар’єри для впровадження нових технологій.
У матеріалі наводяться позиції представників партнерських організацій: зокрема, фокус на врахуванні сприйняття фермерів, гендерних ролей і культурних практик під час проєктування аграрних інтервенцій, а також на необхідності краще адаптувати дорадчі послуги до потреб різних груп господарств. Окремо наголошено, що гендерна рівність у цьому контексті пов’язана з доступом жінок до інформації, посиленням технічних навичок і більшою участю в виробничих рішеннях.
Що це означає для практики
Як зазначено в публікації, зібраний під час воркшопу досвід планують використати для уточнення навчальних матеріалів, підходів до комунікації та механізмів підтримки фермерів, щоб вони краще відповідали потребам різних груп у системах «рис–креветка».
Окремим елементом події стало відзначення В’єтнамського жіночого дня (20 жовтня) як нагадування про внесок жінок у сільське господарство та їхню роль у прийнятті рішень на рівні господарств і громад.