Фото: із відкритих джерел
Команда The James Hutton Institute змоделювала різні суміші деревних порід і дійшла висновку: на здатність лісу зберігати пов’язане з деревами біорізноманіття сильніше впливає склад порід, ніж сама кількість видів у насадженні.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Дослідження під керівництвом The James Hutton Institute (Велика Британія) показало, що під час відновлення та формування лісів для підвищення їхньої стійкості до кліматичних змін, шкідників і хвороб важливо зважати не лише на «більше різноманіття», а й на те, які саме породи входять до складу насаджень. Автори наголошують: у лісовій політиці та практиці варто приділяти більше уваги породному складу.
У роботі, виконаній у співпраці з Королівським товариством захисту птахів (RSPB), Королівським ботанічним садом Единбурга та незалежним консультантом, дослідники аналізували, як різні суміші дерев підтримують біорізноманіття. Фокус зробили на чотирьох поширених у Великій Британії лісових породах: ясен, дуб, сосна звичайна (Scots pine) та ялина ситхінська (Sitka spruce).
Як оцінювали «стійкість для біорізноманіття»
Команда використала набори даних із попередніх досліджень Hutton і визначила види, пов’язані з кожною з чотирьох порід дерев. Далі перевірили, чи можуть ці організми використовувати інші породи як середовище існування або джерело корму. На цій основі змоделювали два гіпотетичні сценарії лісу:
- «Найкращі» суміші — коли кожна додана порода підтримує найбільшу кількість додаткових видів.
- «Найгірші» суміші — коли кожна додана порода підтримує дуже мало додаткових видів.
Такий підхід дозволив перевірити, чи залежить стійкість лісу переважно від рівня різноманіття дерев, чи від того, які породи включені до суміші.
Що показали моделі
За висновками авторів, додавання більшої кількості деревних порід загалом підсилює стійкість лісу. Водночас «ідентичність» порід має значно більший вплив, ніж просто кількість висаджених видів.
У «найкращих» сумішах, за даними дослідження, 77–94% «необлігатних» видів (тобто таких, що не залежать виключно від одного виду дерева), пов’язаних із «господарськими» деревами, могли й надалі підтримуватися. У «найгірших» сумішах цей показник знижувався до 1–11%.
«Ми зазвичай припускаємо, що різноманіття дерев забезпечить стійкість для біорізноманіття… Однак це дослідження показує, що це не обов’язково так. Щоб забезпечити стійкість для біорізноманіття, пов’язаного з деревами, нам справді потрібно думати про те, які породи ми висаджуємо в суміші», — зазначила Рут Мітчелл, лісова екологиня The James Hutton Institute та провідна авторка.
«Лісівники стикаються з рішенням, як замінювати дерева, втрачені через хвороби, посуху чи шторми, і зберігати ліс стійким до майбутніх загроз… Це дослідження підкреслює важливість розуміння того, як вибір порід впливає на біорізноманіття», — додав Пол Белламі, старший науковець із питань охорони природи в RSPB.
Що це означає для практики лісовідновлення
У матеріалі наголошується, що під час заміни дерев, втрачених через хвороби, посуху або шторми, лісовим менеджерам важливо враховувати, як конкретні породи «підтягують» або, навпаки, слабко підтримують пов’язані з ними групи організмів. Тобто рішення про породний склад може впливати на здатність лісу зберігати свою екологічну роль під тиском змін довкілля.
Повна стаття під назвою Not all trees are equal: Which tree species is more important than tree species diversity when considering provision of resilience for tree-associated biodiversity? опублікована в Quarterly Journal of Forestry у межах проєкту DiversiTree, спрямованого на підвищення стійкості лісів через збільшення різноманіття деревних порід.