Фото: із відкритих джерел
Тепличні експерименти Норвезького університету наук про життя показали, що хвойне деревне волокно може частково замінити комерційний торф у безґрунтовому вирощуванні огірка, але лише за коректного управління азотним живленням.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Хвойні матеріали на основі деревини — зокрема деревне волокно та кора зі смереки й сосни — розглядають як потенційні замінники торфу в субстратах для безґрунтового вирощування. У серії тепличних експериментів під керівництвом д-ра Suthaparan Aruppillai (Norwegian University of Life Sciences, Норвегія) дослідники перевіряли, як різні деревні субстрати впливають на доступність елементів живлення та ріст огірка, і дійшли висновку: оцінювати «придатність» матеріалу без прив’язки до схеми живлення та зрошення некоректно.
Що порівнювали у перших дослідах
Початкові тепличні випробування включали комерційний торф, деревне волокно зі смереки та сосни, а також кору зі смереки. Матеріали тестували як окремі субстрати та у сумішах 50:50 (v/v). На старті огірки поливали вручну один раз на добу.
За цих умов найкращі показники росту отримали на комерційному торфі та у суміші торфу з деревним волокном. Найгірший результат дала кора як єдиний субстрат.
У дослідженні окремо підкреслюють, що деревні матеріали не варто сприймати як «одну категорію»: різні типи (волокно, кора) можуть давати різну реакцію культури й потребують індивідуальної оцінки.
Азот як критичний фактор
У наступних експериментах перейшли на автоматизовану фертигацію: рослини отримували повний поживний розчин з електропровідністю EC 3. Добова норма становила 420 мл на рослину, розподілена на шість поливів. В окремих варіантах додатково вносили азот у формі аміачної селітри (NH₄NO₃).
Додавання азоту суттєво покращувало ріст рослин, зокрема й у варіанті з корою як єдиним субстратом (порівняно з ручним поливом раз на день). Огірки, вирощені на деревному волокні з додатковим азотом, за висотою рослин і кількістю листків демонстрували ріст, співставний із рослинами на комерційному торфі без додаткового азоту.
However, there were significantly lower leaf area and foliage dry weight of the cucumber plants grown in standalone wood fiber compared with commercial peat.
Тобто навіть за вирівнювання частини показників росту (висота, кількість листків) у варіанті «деревне волокно як єдиний субстрат» фіксували меншу листкову поверхню та нижчу суху масу надземної частини порівняно з торфом.
Одна з гіпотез, яку наводять автори, — іммобілізація азоту через мікробну активність у багатих на вуглець деревних матеріалах. Водночас у цих експериментах механізм, що спричинив таку реакцію, не встановлювали. Дослідники також зазначають, що триває подальша робота щодо впливу інших макроелементів на зниження листкової поверхні та сухої маси.
Чи допомагає частіший полив
Окремо перевіряли, як частота поливів впливає на ріст, якщо добовий обсяг поживного розчину не змінюється і додатковий азот не додають. Варіанти включали 2, 3 або 6 поливів на добу при загальній нормі 420 мл на горщик на добу та EC 3.
Збільшення частоти поливу не дало статистично значущого покращення росту, хоча за шести поливів рослини мали тенденцію до кращих показників, ніж за меншої кількості зрошень. У висновках наголошують: частота поливу сама по собі не є універсальним способом «компенсувати» обмеження конкретного субстрату.
Спроби з добавками до субстрату
У роботі також оцінювали базове добриво MultiMix, але воно не покращило ріст за умови, що повний поживний розчин подавали з моменту висіву. Крім того, тестували три глинисті продукти (постачальники: Sigma, Bara Minerals у Швеції та Nelson Garden), які вносили у нормі 20 кг м⁻³. За багаторазової фертигації (6 разів на добу) при EC 3 ці добавки також не дали статистично значущого впливу на ріст.
Автори підкреслюють, що ефект добавок варто оцінювати в контексті всієї системи вирощування: додатковий компонент не обов’язково дає вимірюваний результат, якщо живлення в умовах досліду вже було достатнім. Водночас це не виключає потенційної користі добавок за інших виробничих систем, стратегій зрошення чи потреб культури.
Що це означає для тепличних господарств
За результатами експериментів хвойне деревне волокно може бути альтернативою комерційному торфу у вирощуванні огірка, але за умови, що доступність елементів живлення — передусім азоту — буде керованою. Для практиків це означає, що перехід на деревне волокно, ймовірно, вимагатиме коригування азотного живлення та контролю стану рослин, а не просто «механічної» заміни торфу в рецептурі субстрату без змін у програмі вирощування.
Серед подальших дослідницьких пріоритетів названо з’ясування причин можливої іммобілізації азоту, оцінку структурної стабільності деревного волокна протягом циклу вирощування та визначення буферної здатності, потрібної для підтримання стабільних умов. Ці питання, зауважують автори, актуальні не лише для огірка, а й для томата, суниці та декоративних горщикових культур, де відрізняються тривалість обороту, потреби в зрошенні та живленні.