Восени у ріпаку інтенсивно розвиваються клітини конуса наростання, коренева шийка та стрижневий корінь. У цей час навіть помірний дефіцит бору може призвести до появи так званої дуплистості кореневої шийки та кореня.
Про це пише SuperAgronom.com з посиланням на інформацію Агродепартаменту LNZ Group.
«Такі пошкодження порушують транспортування води й поживних речовин. У результаті рослини можуть гірше переносити несприятливі зимові умови, а ризик розвитку хвороб зростає, — пояснили фахівці.
На доступність бору впливає комплекс факторів, серед яких:
- низький вміст елемента у ґрунті;
- недостатня кількість гумусу;
- кисла або лужна реакція ґрунтового розчину;
- надмірна чи недостатня вологість;
- високий рівень азотного або кальцієвого живлення;
- різкі коливання температури ґрунту;
- ущільнення ґрунту.
За наявності одного або кількох таких факторів доцільність позакореневого внесення бору варто оцінювати окремо для кожного поля.
За словами фахівців LNZ Group, за врожайності 3 т/га озимий ріпак може винести з поля близько 200–400 г бору. Приблизно чверть цієї кількості припадає на осінній період — орієнтовно 50–100 г/га.
Водночас завдання позакореневого підживлення полягає не в тому, щоб повністю компенсувати кореневе живлення, а в тому, щоб забезпечити рослину елементом у критичний період формування кореневої шийки.
Для слабких і середньорозвинених посівів фахівці рекомендують одноразове внесення бору у нормі 100–150 г/га. На добре розвинених посівах, які входять у зиму у фазі восьми і більше листків, можливе дворазове внесення з нормою 150 г/га.
Зокрема, вони рекомендують препарат DEFENDA Бор із вмістом бору 150 г/л.
«Рекомендована схема передбачає два внесення по 1 л/га до входження культури в зиму. Це забезпечить ріпак бором у період формування кореневої системи та підготовки рослин до зимового періоду, — підсумували фахівці.