З 1 листопада 2026 року на українських водоймах починає діяти заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. Вона триватиме до початку нерестового періоду 2027 року.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на www.kmu.gov.ua.
З 1 листопада 2026 року на українських водоймах розпочинається заборона на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах, яка триватиме до початку нерестового періоду 2027 року.
З метою охорони водних біоресурсів і створення сприятливих умов для їхньої зимівлі територіальні управління Держрибагентства видали накази, якими визначено переліки та межі зимувальних ям, де вилов риби заборонено. Ознайомитися з документами можна в офіційних повідомленнях Держрибагентства.
У Держрибагентстві звернули увагу, що географічні координати зимувальних ям можна отримати, надіславши офіційний запит до відповідного територіального органу Держрибагентства.
У цей період риболовля дозволяється виключно за межами зимувальних ям. Зокрема, з криги можна ловити зимовими вудками та жерлицями всіх видів, а за відсутності льодового покриву — нахлистовими, донними, поплавковими вудками та спінінгами всіх видів із використанням штучних або природних принад. При цьому загальна кількість гачків не повинна перевищувати семи на одного рибалку.
«Охорона риби у зимувальних ямах має важливе значення для збереження та відтворення водних біоресурсів. У цей період водні мешканці особливо вразливі, тому дотримання встановлених обмежень дає їм змогу спокійно перезимувати та підготуватися до весняного нересту. Зі свого боку Держрибагентство посилює патрулювання водойм і закликає рибальську спільноту відповідально ставитися до зимуючої риби», – наголосив голова Держрибагентства Ігор Клименок.
В осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) також забороняється використовувати знаряддя лову, оснащені гачками, відстань від цівки до кінчика жала яких перевищує 10 мм. Водночас протягом усього року не допускається застосування одинарних, з’єднаних між собою, подвійних і потрійних гачків без блешні, природної або штучної принади.
За порушення встановлених обмежень законодавством передбачено покарання – від адміністративного штрафу до кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству.