Фото: із відкритих джерел
Платформа Newkis.Studio™ пропонує попередній аналіз розподілу повітряних потоків у теплиці на основі введених користувачем параметрів і вказує на потенційні зони з низькою швидкістю повітря. Розробники наголошують: це модельні оцінки, які потребують перевірки вимірюваннями на об’єкті.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Нерівномірна вентиляція в теплицях може створювати локальні відмінності мікроклімату, через що складніше підтримувати однакові умови вирощування по всій виробничій площі. У цьому контексті в Австралії розробляють підхід до попередньої діагностики повітрообміну, який має допомагати виявляти потенційні «тихі» зони з недостатнім рухом повітря.
Йдеться про Newkis.Studio™ — платформу, що використовує спрощене фізичне моделювання та елементи «розумних» технологій для первинної оцінки розподілу повітряних потоків у теплиці. За словами засновника і технічного директора проєкту Юн’є Лі, ідея виросла з попередніх напрацювань у сфері гідродинаміки та діагностики циркуляції у рибних і креветкових басейнах, де проблемою можуть бути центральні «мертві зони» зі слабким рухом води та накопиченням органічних решток. Перенесення підходу на тепличні умови потребувало іншої моделі, оскільки повітря і вода мають різні фізичні властивості.
Як працює попередня оцінка повітрообміну
Newkis.Studio™ формує візуалізацію оціненого розподілу повітряних потоків на основі параметрів, які задає користувач. Серед вхідних даних у матеріалі згадуються:
- розміри теплиці;
- схема розміщення вентиляторів;
- налаштування вентиляції;
- характеристики рослинного пологу (canopy);
- умови довкілля.
Далі платформа обробляє ці параметри через спрощену фізичну модель повітряного потоку, позначає потенційні ділянки з низькою швидкістю руху повітря та формує діагностичні індикатори для подальшої перевірки. Такі зони можуть бути важливими, оскільки недостатній рух повітря здатен сприяти нерівномірним умовам усередині рослинного пологу.
«Результати — це модельні оцінки, а не прямі вимірювання фактичного повітряного потоку в теплиці. Вони призначені, щоб допомогти користувачам визначити потенційні ділянки, які потребують подальшого вивчення», — зазначає Юн’є Лі.
Розробники окремо підкреслюють, що візуалізації слід сприймати як попередню діагностичну інформацію, а не як підтвердження конкретних мікрокліматичних умов чи точні значення швидкості повітря.
Позиціонування щодо CFD та роль вимірювань на місці
У матеріалі нагадують, що Computational Fluid Dynamics (CFD) широко застосовують для детального аналізу поведінки потоків у спроєктованих середовищах: такі розрахунки можуть давати дані про поля швидкостей, розподіл тиску та інші характеристики. Водночас професійний CFD-аналіз зазвичай потребує спеціальної експертизи, обчислювальних ресурсів і часу на підготовку.
Newkis.Studio™ описують як більш доступний підхід, який поєднує спрощене фізичне моделювання, обчислювальний аналіз, візуалізацію та AI-асистовану розробку. При цьому платформа не заявляється як заміна професійного CFD-інжинірингу.
«Традиційний CFD має важливу роль у детальних інженерних дослідженнях. Наша мета — надати інструмент попереднього скринінгу та підтримки рішень, який дозволяє операторам теплиць досліджувати потенційні проблеми з повітрообміном без необхідності працювати зі складним симуляційним ПЗ», — пояснює Юн’є Лі.
Окремо наголошується: вимірювання на об’єкті та належна технічна оцінка залишаються необхідними, щоб перевірити, чи дадуть запропоновані зміни очікуваний ефект у реальних умовах.
Практичний сценарій використання для керування вентиляцією
Практична ідея такого аналізу — допомогти виробникам оцінити розподіл вентиляції та розглянути можливі коригування. Користувачі можуть переглядати модельні картини потоків, знаходити потенційні низькошвидкісні ділянки та порівнювати альтернативні конфігурації вентиляції.
У демонстраційному звіті, згаданому в матеріалі, платформа позначила можливу зону з низькою швидкістю повітря біля ділянки посівів з боку витяжки та запропонувала точкові коригування повітряного потоку.
Запропонований робочий цикл складається з шести етапів: Configure, Analyse, Visualise, Identify, Adjust і Re-test. Повторюючи цикл із різними вхідними налаштуваннями, оператор може порівнювати модельні результати перед тим, як ухвалювати рішення про фізичні зміни у вентиляційній системі.
Де це може бути корисно для тепличного бізнесу
Серед потенційних застосувань у матеріалі називають: пошук зон обмеженого повітрообміну, кращу «видимість» розподілу вентиляції, підтримку розслідувань причин мікрокліматичних відмінностей і порівняння різних сценаріїв роботи. Також підхід може допомогти операторам оцінювати можливості більш енергоощадного керування вентиляцією.
Водночас автори підкреслюють, що це саме потенційні переваги, які потребують подальших польових випробувань та незалежної валідації: точність модельних результатів має бути зіставлена з виміряними умовами в теплиці, перш ніж робити висновки про операційну ефективність.