Посмертна діагностика гельмінтозів у свиней – найвірогідніше дослідження, що дозволяє ідентифікувати паразитів, визначити їхню кількість і локалізацію в організмі, коли зажиттєвими копроовоскопічними дослідженнями неможливо визначити вид гельмінта або результати проведених зажиттєвих лабораторних досліджень негативні.
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
До посмертних методів досліджень належать гельмінтологічний і патолого-анатомічний огляд трупів, органів, а також післязабійний огляд туш свиней.
Особливо ефективні методи посмертної діагностики за ехінококозу, цистицеркозу та трихінельозу свиней – зооантропонозів, небезпечних для людей і тварин.
Зокрема, за ехінококозу в паренхіматозних органах тварин (легені, печінка, нирки, селезінка) виявляють личинок гельмінта – ехінококові міхурі.
За цистицеркозу посмертна діагностика базується на огляді жувальних м’язів, скелетної мускулатури, серця, де виявляють личинок – цистицерків.
За трихінельозу обов’язково досліджують кожну тушу свиней і диких кабанів одним із методів: перетравлення проб м’язів у штучному шлунковому соку та компресорної трихінелоскопії. Для цього відбирають проби м’язів із ніжок діафрагми, рідше – міжреберних, шийних м’язів, м’язів стравоходу. Виявляють личинок, які, залежно від методу дослідження, можуть мати різну форму.
Посмертну діагностику шлунково-кишкових нематодозів у свиней (аскарозу, трихурозу, езофагостомоз, стронгілоїдозу, олуланозу) проводять за результатами повного гельмінтологічного розтину органів травного тракту. Трихурисів і езофагостів виявляють у товстих кишках, аскарисів і стронгілоїдесів – у тонких, олулан – у шлунку.
Нагадаємо, для зажиттєвої діагностики гельмінтозів шлунково-кишкового тракту свиней застосовують методи гельмінтокопроовоскопії, які засновані на виявленні яєць паразитів.
