Казахстан поступово відновлює позиції на зерновому та олійному ринку Китаю після двох провальних «ковідних» сезонів. АПК-Інформ уже писав про суттєве збільшення постачання казахстанської пшениці та ячменю на китайський ринок у минулому сезоні.
А тепер давайте підіб’ємо підсумки експорту казахстанської олійно-жирової продукції до Китаю в сезоні-2022/23.
Найбільш значно в цей період збільшилося постачання соняшникової олії – до 112,5 тис. тонн. Це у 2,3 раза більше в порівнянні з 2019/20 МР, в 11,4 раза вище за показник 2020/21 МР й у 2 рази більше, ніж у сезоні-2021/22.
Щодо шроту, то його поставок за останні три сезони не здійснювалося (у той час як у 2019/20 МР експорт цієї продукції до КНР становив 22,6 тис. тонн).
Втім наразі профільні відомства Казахстану та Китаю ведуть активні переговори щодо відновлення експорту шроту (макухи) з РК до Китаю. Тож спостерігатимемо за ситуацією.
Експорт ріпакової олії з Казахстану до Китаю у 2022/23 МР практично відновився до обсягів «доковідного» періоду, склавши 41,1 тис. тонн (проти 24,5 тис. тонн у попередньому сезоні та зовсім незначних 4 тис. тонн у 2020/21 МР).
Також у минулому сезоні зафіксовано постачання невеликого обсягу ріпакового шроту (4,2 тис. тонн), тоді як у попередніх двох МР експорт цієї продукції в Китай не здійснювався. При цьому до ковіду, у 2019/20 МР, Казахстан поставив у Китай ріпакового шроту більше, ніж олії – 50,6 тис. тонн.
Можливо, в новому сезоні постачання ріпакової олії до Китаю збільшуватиметься – нещодавно міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Арман Шаккалієв під час візиту в Шанхай підписав меморандум з керівництвом компанії Fujian Jinhai Grain & Oil Co., Ltd. про збільшення експорту переробленої агропродукції, зокрема ріпакової олії.
Аутсайдером з постачання до Китаю в лінійці олійно-жирової продукції Казахстану залишається лляна олія. Обсяг її експорту у 2022/23 МР хоч і перевищив показник попереднього сезону (12,8 тис. тонн проти 8,4 тис. тонн), усе ще не дотягує до рівнів 2020/21 МР та 2019/20 МР (23,4 тис. тонн та 26,4 тис. тонн відповідно).
Водночас експорт казахстанського льону олійного до Китаю минулого сезону у 2,87 раза перевищив показник 2021/22 МР, склавши 331,78 тис. тонн. Тобто на тлі суттєвого збільшення вивезення сировини значно зменшилося постачання в КНР лляної олії.
За оцінками Національної асоціації переробників олійних культур, потенціал Казахстану з експорту рослинних олій і шротів до Китаю становить $300 млн.
Детальніше про підсумки олійного сезону, що минув, і перспективи нового, про виробництво та експорт олійно-жирової продукції Казахстану говоритимемо на міжнародній конференції Asia Grains&Oils Conference: Results of 2023, яка відбудеться 5 грудня в Алмати.
Поспішайте зареєструватися для участі!
Детальна програма конференції – на сайті АПК-Інформ.
Джерело:
apk-inform.com