Оїдіум (Uncinula necator Burr.) щороку серйозно шкодить урожаям винограду. При цьому шкідливість хвороби невпинно росте, епіфітотії частішають, а захист є проблемним через резистентність збудника.
Про це в статті в журналі «Садівництво по-українськи» пише Людмила Баранець, кандидатка сільськогосподарських наук, співробітниця Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова».
Вчена нагадує, що збудником оїдіуму є гриб-біотроф, що розвивається лише на живих тканинах виноградної рослини. Основним джерелом інфекції є вічка й уражені пагони після перезимівлі.
«Останніми роками життєздатність клейстотеціїв на ураженому опалому листі спостерігається також і узимку», — підкреслює Людмила Баранець.
Вчена зазначає, що ознаки вторинної інфекції з’являються у другій декаді травня — першій декаді червня. Пік інфікування настає наприкінці червня — на початку липня. На початку серпня розвиток і поширення оїдіуму слабнуть, а у вересні відбувається його осіння активізація. Розвиток та шкідливість оїдіуму пов’язані з умовами сезону: хвороба інтенсивно розвивається у роки із підвищеною температурою повітря, після теплих зим.
«У сприятливі для патогену спекотні роки інтенсивність й тривалість ураження є більшими, перші ознаки вторинної інфекції з’являються раніше, а у вересні-жовтні оїдіум розвивається на листі й здерев’янілих пагонах. Шкідливість оїдіуму невпинно росте, епіфітотії частішають. Так, форми епіфітотії оїдіум набував у 8 із 10 останніх років, через що втрачався не лише поточний урожай, а й знижувалася продуктивність насаджень у наступних сезонах», — зауважує вчена.
Читати по темі: Ех, сад-виноград… Як ефективно живити-захищати садові культури — радять фахівці ГК UKRAVIT
Дослідниця констатує, що захист від оїдіуму і надалі є проблемним, оскільки гриб легко набуває резистентності до фунгіцидних сполук. Впливає й сортова особливість: найбільше оїдіумом уражаються сорти Мускат білий, Шардоне, Рислінг, Ркацителі, Каберне Совіньон, Совіньон зелений.
Олена Басанець, SuperAgronom.com