Соняшник потребує значно більше поживних речовин, ніж, наприклад, зернові культури. У живленні олійної є 3 основні періоди, які потрібно враховувати, плануючи систему удобрення.
Про це йдеться у матеріалі «Технологія вирощування соняшнику: етапи, нюанси від сівби до збирання» на SuperAgronom.com.
Загалом кількість потрібних елементів живлення для соняшника залежить від:
- особливостей гібриду
- тривалості вегетаційного періоду і асиміляційної активності листків
- погодних і ґрунтових умов
- вологозабезпеченості та родючості грунту
- технології вирощування
Найкраще соняшник росте на чорноземних ґрунтах з рН 6,0-7,0.
Зазначається, що у соняшника період засвоєння поживних речовин розтягнутий та нерівномірний, тому він потребує їх значно більше (особливо калію), ніж зернові культури.
У живленні соняшника виділяють 3 періоди:
- Від появи сходів до формування кошика, коли рослини помірно засвоюють азот і калій та посилено — фосфор.
- Від початку формування кошика до початку цвітіння, коли рослини посилено засвоюють усі елементи живлення.
- Від початку цвітіння до початку наливання насіння і достигання, коли рослини знову помірно засвоюють азот і фосфор та посилено — калій.
Результати дослідження біопрепаратів у посівах соняшнику на полігоні Кернел — підсумки Польової студії
Читати
Соняшник часто висівають на одному полі через кожні 3-4 роки, що призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності. Критичними щодо цього є фаза 2-3 пар листків та фаза бутонізації (8-10 листки), тобто коли формується корінь та закладається кошик. Нестача вже в перший період бору, цинку, мангану призводить до недобору врожаю.
Потребу рослин в мікроелементах добре забезпечують позакореневі підживлення у вигляді хелатів. Рекомендується поєднувати їх внесення з обробкою посівів пестицидами. Соняшник дуже чутливий до браку бору, особливо за низьких температур та під час посухи, на піщаних та карбонатних ґрунтах.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
