Український експорт пшениці демонструє ще більш концентровану географічну структуру, ніж кукурудза. Про це повідомили експерти SPIKE BROKERS, аналізуючи березневі відвантаження.
Експорт української пшениці у березні становить близько 388 тисяч тонн. Алжир формує близько 40% всіх відвантажень, що робить цей ринок критично важливим для українських експортерів. Значні обсяги також припадають на Єгипет, Ізраїль та Туніс.
«Це ринки з жорсткою тендерною логікою, де ціноутворення прив’язане до міжнародної конкуренції та не допускає швидких премій», – наголошують аналітики.
Така висока концентрація на обмеженій кількості покупців робить український експорт пшениці уразливим до змін у тендерній політиці цих країн. Якщо Алжир або Єгипет змінять умови закупівель або переорієнтуються на інших постачальників, українські експортери можуть зіткнутися з різким падінням попиту.
Тендерна економіка цих ринків також означає, що українські експортери не можуть диктувати ціни – вони змушені конкурувати з російською, європейською та австралійською пшеницею за кожен контракт. Це пояснює, чому українські експортні ціни залишаються стабільними навіть на фоні зростання біржових котирувань.
Водночас окремі виробники та агрохолдинги використовують поточні рівні біржових котирувань для фіксації форвардних продажів нового врожаю, намагаючись захиститися від можливого падіння цін після збирання.