Виробництво ріпаку в країнах ЄС планомірно скорочується, починаючи з 2014 року, тоді як імпорт олійної збільшується, що на руку українським експортерам ріпаку. Однак у найближчій перспективі потенціал збільшення імпорту ріпаку до ЄС буде вичерпано, спрогнозував аналітик LMC Аарон Хенсон під час виступу в Києві на XXII Міжнародній конференції «Fat-and-Oil Industry-2024».
«З 2014 року виробництво ріпаку в ЄС, схоже, перейшло в структурний спад. З того ж часу імпорт ріпаку має стійку тенденцію до збільшення. Цей переломний момент зумовлений безліччю причин, включаючи обмеження сівозміни та заборони застосування пестицидів. Хоча вони ніколи не дотримувалися в повній мірі – і не повністю впливають на врожайність – ці заборони мають ефект «бомби сповільненої дії», – розповів експерт.
А. Хенсон уточнив, що якщо у 2014 р. внутрішнє виробництво ріпаку в ЄС перекривало потреби ринку на 91% і лише 9% олійної імпортувалося, то вже у 2024 р. ці показники змінилися до 71% та 29% відповідно.
«Україна виграла від цього, на її частку припадає близько третини цього збільшеного обсягу… Проте є ризики зниження як частки України в імпорті ріпаку, так і загального обсягу імпорту цієї олійної в ЄС», – зазначив речник.
За його словами, олійний ринок у ЄС оцінюється як зрілий, тож потенціал збільшення споживання продуктів харчування обмежений.
Що стосується структури попиту на олію – він неухильно зміщується на користь соняшникової олії, тоді як популярність пальмової олії знижується.
«На відміну від соняшникової олії, попит на ріпакову олію багато в чому залежить від політики в галузі виробництва біопалива. Загальний тренд тут негативний, що ставить під сумнів потенціал імпорту ріпаку в майбутньому», – вважає А. Хенсон.
