Про це повідомив біотехнолог Сергій Грузінський, передає Укрінформ.
Він зауважив, що головним поштовхом для вирощування баштанних культур на Житомирщині та в інших не характерних для них раніше регіонах стала повномасштабна війна і втрата частини сільгоспвиробництва на півдні. Окрім того, посприяло потепління на півночі України.
«Оскільки кавун – теплолюбна культура, його в наших умовах вже можна вирощувати без великих затрат. Ще один із факторів – це нові гібриди баштанних, які мають короткий термін дозрівання і підходять до наших умов», – сказав Грузінський.
За його словами, раніше він експериментував із вирощуванням баштанних, а другий рік поспіль висаджує їх на площі майже 15 соток. Нині вирощує, зокрема, гібриди динь «Амал» і «Реймонд» та кавуни – «Бедуїн», «Талісман», «Оранж лакшері», «АУ Продюсер».
«Минулого року 11 червня робив висів сухого насіння у відкритий ґрунт і зібрав майже 3 т кавунів. Тоді були сприятливі погодні умови з оптимальною кількістю опадів та температурою для кавунів. Натомість цього року на початку червня висіяв насіння у відкритий ґрунт, але сходів не передбачалося», – додав біотехнолог.
Другий посів також не був вдалим, довелося висаджувати розсаду кавунів та динь.
Як зауважив Грузінський, два періоди з сильними дощами, які охопили Житомирщину в липні, критично вплинули на баштанні; на ділянці, де вони ростуть, стояла вода.
«У кавунів є така хвороба, як фузаріоз, що не лікується. Надмірна волога і холод сприяють йому. У кращому випадку за таких обставин кавуну загрожує втрата до 50% врожайності. У мене дині зараз на етапі дозрівання вагою 2-3 кг, а от плоди кавуна – розміром із куряче яйце», – розповів біотехнолог.
Грузінський радить не висаджувати кавуни частіше одного разу у 5-7 років на тій самій ділянці, адже фузаріоз накопичується в ґрунті. Ще один із способів порятунку рослин від грибка – висаджування щеплених кавунів, що стійкі до фузаріозного в’янення.
Також для гарного врожаю баштанних потрібно подбати про їх вирощування в тунелях та забезпечити рослинам крапельний полив.
