Дискусія навколо ринку металобрухту в Україні останнім часом різко активізувалася. Представники галузі б’ють на сполох, закликають державу втрутитися й шукають «винних», пише agronews.ua.
Втім, якщо подивитися на ситуацію системно та неупереджено, можна побачити, що проблема значно глибша і має структурний характер. Пропоную розібратися у причинах зниження обсягів збору брухту в Україні у першому кварталі 2026 року з огляду на вітчизняний європейський та світовий контекст.
15 років системного спаду
Ключове, що потрібно розуміти: ринок металобрухту в Україні перебуває у кризі вже понад 15 років. Причина проста – недостатнє формування нового брухту з ключових джерел: промисловість та будівництво. В Україні частка джерела брухту в машинобудуванні мінімальна та продовжує зменшуватися – за останні 30 років промислове виробництво впало на 80%.
Нові будівельні інфраструктурні проєкти? Інвестиції в нову інфраструктуру залишалися хронічно низькими навіть до повномасштабної війни.
Ключовими надходженнями брухту всі 30 років для галузі була деіндустріалізація – демонтаж підприємств, що збанкрутіли чи закрилися. Але всі ми розуміємо, що це не стабільне джерело і дуже сумне та негативне.
Як результат, ще до 2022 року обсяги збору та заготівлі брухту в Україні скоротилися до близько 4 млн тон на рік.
Структурні проблеми, підсилені війною
Повномасштабна війна різко погіршила ситуацію. До 60% джерел промислового брухту в нашій країні знаходилися у південно-східних промислових регіонах — саме там, де зараз ведуться активні бойові дії або які частково чи повністю непідконтрольні. Додатково специфіка сучасної війни збільшила відстань, на якій небезпечно вести будь-яку промислову діяльність, до 100-200 км від лінії фронту.
У результаті маємо ускладнену логістику, втрачені регіони збору брухту та черговий спад бізнес-активності. У 2022–2025 роках обсяги збору стабілізувалися на рівні лише 1,5–2 млн тон на рік — фактично вдвічі менше довоєнного рівня.
Чому збір зменшився саме у 1 кварталі 2026 року
Давайте спробуємо розібратися у причинах останнього зменшення обсягів збору брухту, зокрема, у перші 3 місяці 2026 року. Серед них я б виділив такі:
1. Блекаути
У січні – лютому 2026 року ситуація у вітчизняній енергетиці була однією з найгірших за весь час повномасштабної війни. Відсутність електроенергії паралізувала роботу майданчиків для збору та фізичну діяльність людей.
2. Погодні умови
Взимку операції зі збору брухту в Україні завжди скорочуються. До того ж зима 2025–2026 років була однією з найхолодніших за останні роки. Збір, сортування та транспортування металобрухту фізично ускладнюється при низьких температурах.
І тут маємо вельми показовий практичний кейс із збором брухту в Києві. Отже, ще в 1 кварталі-25 збір та відвантаження брухту у столиці скоротились до 1 кв.-24 на 10 тис. т, до 26,6 тис. т. І що маємо далі: вже у 1 кварталі-26 цей показник знов падає до 1 кв.-25 на 6,6 тис. т, до близько 20 тис. т.
І цей кейс підтверджує не тільки локальні короткострокові фактори у вигляді блекаутів та температур, що негативно впливають на брухтозбір. Він яскраво демонструє системний дефіцит брухту в Україні, тобто заготівля скорочується у будь-якому разі і без особливих впливів сезонних речей.
3. Інтенсивність бойових дій
Зростання кількості обстрілів і тривог напряму впливає на бізнес-активність — під час тривог робота фактично зупиняється. Зимові місяці цьогоріч були дуже інтенсивними щодо атак по всіх регіонах України.
4. Мобілізація
Цей процес активно триває й вилучає з підприємств значну кількість працівників. Скорочення робочої сили особливо критичне для галузі, де значна частина процесів — це фізична праця.
Європейський досвід
Важливо розуміти: сезонне падіння обсягів акумульованого металобрухту на початку року — це глобальний галузевий фактор ринку.
За інформацією Recycling Europe, на процеси збору та сортування металобрухту зимою впливають наступні фактори:
- замерзання ґрунту та опади — брухт зберігається просто неба, тому несприятливі погодні умови не дозволяють його сортувати та вантажити;
- короткий світловий день — скорочує робочі зміни на відкритих майданчиках;
- підвищені вимоги до безпеки при роботі з механізованими пристроями — наприклад, на обмерзлих поверхнях або на снігу робота є небезпечною, тому заборонена.
Загальні закономірності
Чому в січні, лютому та березні традиційно у світі нижчі обсяги зібраного брухту? По-перше, це пов’язано з тим, що будівництво — один з ключових постачальників цієї сировини (обрізки арматури, елементи старих будівель) — практично зупиняється. Це пов’язано, зокрема, з погодою та температурою. Закономірність така, що будівельний сектор у зимові місяці завжди зазнає спаду.
По-друге, знижуються темпи демонтажу в січні, лютому, старих будівель. Саме тому немає надходження брухту від цієї активності.
Не забуваймо також про так звані різдвяні та новорічні канікули. Вони спричиняють зниження бізнес-активності майже до нуля у першій половині січня.
Крім того, у багатьох країнах світу у січні–лютому спостерігається і слабший попит на металобрухт, що також не стимулює його системний збір. Які причини для цього:
- підприємства автопрому, машинобудування закривають у грудні фінансовий рік, а на початку наступного року проводять техобслуговування, модернізацію ліній – це часто знижує обсяги утворення брухту;
- зазвичай підприємства формують запаси та заповнюють свої склади брухтом восени, й до кінця року намагаються максимально використати свої фінансові ресурси, виділені на поточний рік, тому вони не закуповують активно брухт на початку року;
- на початку нового року виробники діють обережніше через невизначеність майбутньої конфігурації ринку через непрогнозовані фактори, тому обсяги виробництва менше і обсяги утворення і споживання брухту менше.
Тому в січні та лютому покупці брухту, якщо розглядати це з точки зору споживання, завжди малоактивні. В результаті ринок одночасно отримує і меншу пропозицію, і слабший попит.
Як бачимо, існує низка як суто українських, так і галузевих, циклічних, загальноекономічних факторів, які дають відповідь на питання, чому в Україні зменшився фізичний збір металобрухту в першому кварталі 2026 року.
Чи є проблеми на ринку насправді?
Попри всі складнощі, говорити про катастрофу на ринку, на мій погляд, зовсім некоректно. Показовий приклад — «Укрзалізниця». У першому кварталі державна компанія вийшла на неймовірний до сих пір показник продажів у розмірі 21,6 тис. т/місяць, тоді як упродовж травня-грудня 2025-го він складав лише 9,95 тис. т/місяць. Тобто, темпи приросту збільшилися у 2,17 рази! Тобто, за перший квартал поточного року УЗ реалізувала близько 35% річного обсягу брухту 2025 року або 67% від всіх продажів 2021 року. За оцінками «Укрзалізниці», в їхній компанії вже змогли добре налагодити процеси та здатні на постійній основі постачати великі обсяги брухту.
З цього можна зробити висновок, що ринок працює, на ньому немає ніякої катастрофічної ситуації. Так, існує сезонний цикл, на який, зокрема, вплинула дуже важка енергетична криза в січні-лютому, пов’язана з відключеннями електроенергії, активними бойовими діями та іншими переліченими вище факторами. Але металургійні компанії з одного боку та державна Укрзалізниця з іншого боку показали гарний приклад взаємодії та циркулярної економіки!
Які найближчі перспективи
Тенденції на ринку металобрухту залежать, головним чином, від наявності міжнародної фінансової допомоги, оскільки саме вона в останні три роки визначає загальну економічну активність у нашій країні.
Якщо рівень міжнародної фінансової допомоги буде високим і збережеться допомога Європейського Союзу та міжнародних організацій, то з’явиться і будівельна, інфраструктурна активність. Буде працювати активніше і промисловість. Тоді ми й побачимо сезонне збільшення збору брухту в Україні.
Втім, фундаментальні проблеми, які впливають на утворення та збір брухту, залишаться:
- спад промисловості та будівництва;
- скорочення економіки;
- дефіцит робочої сили;
- активні бойові дії та пов’язані з ними воєнні ризики.
На думку директора GMK Center Станіслава Зінченка, ринок металобрухту в Україні не переживає раптову кризу — він перебуває у стані тривалого системної стагнації, викликаної макроекономічними факторами та деіндустріалізацією. Тому не варто очікувати, що на п’ятому році війни галузь збиратиме 2,5 млн тон брухту, зважаючи на всі ці негативні фактори. Без відновлення економіки, інвестицій в будівництво і у промисловість: без зростання машинобудівного сектору, очікувати суттєвого зростання утворення та збору брухту не варто.