Potash Development Association (PDA) опублікувала огляд ролі калію в максимізації розвитку зернових культур. Дослідження послідовно підтверджують, що ця поживна речовина потрібна у таких великих кількостях, оскільки вона є основним регулятором концентрації розчину по всій рослині, пише Agriland.
По суті, калій контролює вміст клітинного соку для підтримки тургору або жорсткості рослини, а також підтримує рух усіх речовин усередині рослини. Таким чином, доступність калію є важливим для засвоєння всіх поживних речовин корінням та їх переміщення до листя для фотосинтезу.
Ця поживна речовина також відіграє ключову роль у розподілі цукрів та білків, що виробляються зеленою тканиною для росту рослин та наливу зерна.
Згідно з PDA, достатня кількість доступного калію є важливою для виробництва високоякісного товарного зерна з хорошою питомою вагою та добре виповненими зернами. Дефіцит призведе до передчасного дозрівання зі значно меншим розміром та вагою окремих зерен, а також не дасть змоги розвиватись деяким потенційним ділянкам зерна, тим самим зменшуючи кількість зерен у колосі.
Верхівка колоса починає дозрівати з червня. Але швидкість залежатиме від різних факторів, зокрема від наявності вологи.
Хоча з погодою мало що можна зробити (хіба що якщо застосовується зрошення), однією зі змінних, яку можна контролювати, є доступність калію.
Рівень калію, доступного для культури, може мати істотний вплив на швидкість її розвитку від цвітіння до дозрівання. Згідно з даними PDA, вимірювання, проведені на трьох ґрунтах з різним рівнем калію, показали, що культурам, які були добре забезпечені цим елементом, знадобилося на 29 днів більше часу для повного дозрівання, ніж культурам з дефіцитом. Це становить збільшення на 64%.
Оскільки обмеження вологи стає все більш імовірним ближче до кінця сезону, одна з причин значної різниці в швидкості дозрівання між культурами з дефіцитом калію, ймовірно, пов’язана з впливом поживних речовин на стрес.
PDA зазначила, що стрес від посухи значно знижує ріст і прискорює старіння листя через скорочення часу переміщення метаболітів з листя в зерно, що зрештою впливає на врожайність та якість зерна.
Таким чином, затримка всихання листя може сприяти рослинам ремобілізації поживних речовин зі старого листя, що всихає, до молодого листя та зерен, що розвиваються.
Кінцевим результатом є підвищення урожайності та більш сталий урожай сільськогосподарських культур.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
