2 вересня Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157 про внесення змін до Податкового кодексу у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». В цьому законопроєкті були так звані «соєво-ріпакові правки», зокрема введення експортного мита на олійні культури.
Як зазначає Latifundist.com, ринок уже відреагував на це нововведення, зокрема й агропідприємства, які вирощують відповідні культури.
Так, Агрофірма «Київська» обробляє 6 тис га у Бучанському районі на Київщині, має аж 9-пільну сівозміну, у якій чільне місце займають і ріпак, і соя. Директор агрофірми Володимир Новохацький каже, що реакцією ринку стало зниження закупівельних цін.
«Не знаю, чи введення експортних мит дасть щось позитивне, але те, що вже знизилась закупівельна ціна для виробника, — це факт. Те, що зараз є проблеми зі збутом ріпаку, — також факт. Навіть трейдери, які займалися закупівлею і контрактувалися на закордон, зараз вже знижують ціну і ставлять на паузу все.Через що я поки позитивних моментів не бачу ніяких», — сказав він.
Свій ріпак в агрофірмі вже реалізували і кардинально змінювати структуру посівів у зв’язку із зміною обставин не збираються. Тому що ріпак — це найшвидші гроші, які отримує агрофірма, коли починається сезон. До того ж до моменту підписання закону він був вже посіяний. А от по сої є питання. Можливо, під нею зменшуватимуть площі, можливо, відмовлятимуться від культури взагалі.
Читати також: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?
ФГ «Землероб» з Кіровоградщини продає сою через трейдерів. Там побоюються, що свої додаткові витрати вони перекладуть знов-таки на плечі невеликих фермерів, які не можуть самостійно експортувати вирощений урожай. І це при тому, що на Кіровоградщині виробники вже скорочують посіви під соєю і ріпаком через кліматичні зміни.
«У зв’язку з минулорічною посухою соя виявилася збитковою. В цьому році її в нас посіяно приблизно 190 га, того року — близько 350 га. Тогорічний урожай на нашому підприємстві 1-1,2 т/га. Щоб культура була рентабельною, треба, щоб врожайність була 2-2, 2 т/га. Думаю, що соя з тими ринковими цінами і тими погодними умовами, в яких ми зараз знаходимося, просто відійде, — каже керівник фермерського господарства Олег Косенко.
Андрій Чичета, власник «ВВІ Агро» — агропідприємства з Миколаївщини, переконаний, що введення мит ніяким чином не відобразиться на структурі посівів на Півдні країни.
«Ніхто не зменшуватиме площі під ріпак, бо замінити його особливо нічим. Раніше маржинальність була високою, і на цьому всі заробляли. Ріпак став для південних господарств символом першого серйозного заробітку ще у 2010-му, коли ціна перевищила $700/т. Саме тоді аграрії почали інвестувати в техніку й розвиток бізнесу. Відтоді культура зберегла статус «швидких грошей»: сіяти її будуть навіть у складних умовах, бо альтернативи з подібною економікою поки немає», — наголошує він.
На його думку, введення мит вигідно усім, крім агровиробників. Тому що зароблять переробники, отримає гроші бюджет, а з фермерів тільки знімуть додаткову маржу і все, вважає фермер.
Пропонує розмірковувати логічно: якщо трейдери, маючи мито, купуватимуть сировину, припустимо, за 22,5 тис. грн, то чи платитиме завод-переробник більше, не маючи цього мита? Напевно, що ні, — сам же й відповідає аграрій.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
