Минулого року компанії галузі витратили на охорону довкілля 28% коштів від загальноукраїнського обсягу Екологічні витрати та екологічні інвестиції підприємств ГМК є важливою складовою загальних виробничих витрат. Вони набувають особливого значення в межах політики декарбонізації та виробництва «зеленої» сталі.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Попри війну, ракетні обстріли інфраструктури та суттєві логістичні труднощі, українські металургійні підприємства продовжують реалізовувати власні плани з декарбонізації та підвищення екологічності виробництв. Детальніше в питанні розбирався GMK Center.
ГМК генерує 28% витрат на довкілля в Україні
Гірничо-металургійний комплекс є одним з лідерів за рівнем витрат на довкілля. У 2024 році природоохоронні витрати у сфері видобутку металевих руд склали 19% від сумарних в Україні. Частка металургії склала 8,6%. Тобто 27,6% усіх витрат на охорону довкілля в Україні минулого року припадало на ГМК.
Витрати підприємств сфери видобутку металевих руд на охорону довкілля у 2024 році порівняно з рівнем 2022-го зросли на 12% – до $202 млн. Аналогічний показник у металургії скоротився з $130 млн у 2022 році до $90 млн у 2024-му, що насамперед пов’язано з втратою активів внаслідок війни та скороченням обсягів економічної активності. Загальний обсяг капітальних інвестицій на охорону довкілля у 2024 році у сфері видобутку металевих руд та металургії становив $38,2 млн та $42,2 млн відповідно.
Поточні витрати за видами природоохоронних заходів у добуванні металевих руд та металургії у 2024 році склали:
- охорона атмосферного повітря, попередження змін клімату та захист озонового шару – 137 млн грн та 1,25 млрд грн відповідно;
- забір і очищення стічних вод – 1,2 млрд грн та 376 млн грн;
- поводження з відходами – 4,6 млрд грн та 257 млн грн;
- захист і відновлення ґрунтів, підземних і поверхневих вод – 522 млн грн та 45 млн грн.
Капітальні інвестиції за видами заходів у добуванні металевих руд та металургії у 2024 році склали:
- охорона атмосферного повітря, попередження змін клімату та захист озонового шару – 121 млн грн та 221 млн грн відповідно;
- забір і очищення стічних вод – 6 млн грн та 16 млн грн;
- поводження з відходами – 750 млн грн та 1,4 млрд грн;
- захист і відновлення ґрунтів, підземних і поверхневих вод – 732 млн грн та 16 млн грн.
Ситуація на підприємствах
У 2024 році українські промислові компанії продовжили реалізацію масштабних екологічних програм, спрямованих на зменшення негативного впливу на довкілля, підвищення енергоефективності та декарбонізацію виробництва. Загальний обсяг екологічних витрат найбільших металургійних підприємств країни становив мільярди гривень і десятки мільйонів доларів.
Охорона довкілля та енергоефективні проєкти
Група «Метінвест» у 2024 році спрямувала на охорону довкілля $170 млн, що на 2% більше порівняно з попереднім роком. З них 77% склали операційні витрати, а 23% – капітальні інвестиції. Окремо на енергоефективні проєкти компанія виділила $17 млн, що на понад 50% більше, ніж торік.
Меткомбінат «Запоріжсталь» у 2024 році направив на підтримку потужностей 938 млн грн. Зокрема, було здійснено ремонт доменних печей №№2, 3 та 4 із загальним обсягом інвестицій понад 230 млн грн, а також капремонт обладнання двох агломашин, включаючи ревізію природоохоронного обладнання.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» витратила на природоохоронні заходи 2,3 млрд грн. Серед найбільших проєктів – будівництво нових хвостосховищ: «3 карта» (1,25 млрд грн), «Центральне» (153,8 млн грн), реконструкція хвостосховищ «4 карта» (12,2 млн грн) та «Миролюбівка» (6,5 млн грн).
«Попри складні умови, що зумовлені введенням в Україні воєнного стану, ПАТ «АМКР» продовжує виконувати природоохоронні заходи. Щорічно виконуються заходи з пилопридушення, а саме заходи зі скорочення викидів при здійсненні масових вибухів, здійснюється технологія картового намиву, виконується закріплення пилуючих поверхонь зв’язуючими речовинами на хвостосховищах та відвалах, кар’єрах, виконується комплекс заходів з пилопригнічення автошляхів, вулиць в зоні впливу діяльності», – розповіли в коментарі GMK Center в «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За даними корпоративного звіту, компанія Ferrexpo інвестувала за минулий рік $24 млн у новий комплекс прес-фільтрації, $18 млн – у проєкти збагачувальної фабрики та гранулятора в межах програми розширення видобутку, та $1 млн – у гідролізну установку для випробування використання водню як палива у грануляторі.
Ferrexpo стала єдиною українською компанією, яка потрапила до списку Europe’s Climate Leaders 2025 за версією Financial Times та Statista. Це вже третє поспіль відзначення компанії серед лідерів кліматичної трансформації континенту.
Пріоритет — зменшення природоохоронного навантаження
Підвищення виробництва на підприємствах спричинило збільшення природоохоронного навантаження. У Ferrexpo, де обсяг виробництва окатків зріс на 58% до 6,1 млн т, викиди пилу збільшилися на 39%. На підприємствах «Метінвесту» виплавка сталі зросла на 5%, а видобуток залізорудного концентрату – на 42%, що призвело до зростання викидів в атмосферу на 5% і водозабору на 6%. Також на Північному ГЗК обсяг відходів збільшився на 10%.
Управління водними ресурсами залишається одним із пріоритетів: «Метінвест» переробляє та повторно використовує близько 92% води, Ferrexpo – 98%. «АрселорМіттал Кривий Ріг» веде постійний природоохоронний моніторинг, зокрема контроль за атмосферним повітрям, водними об’єктами та ґрунтами.
Технічні рішення для зменшення впливу на довкілля
Компанії реалізують технічні рішення, що дозволяють зменшити екологічний вплив. Наприклад, «Метінвест» підтримує викиди пилу та газів на рівні нижче допустимих за рахунок ремонтних кампаній і вдосконалення технологічного процесу. У 2024 році також реалізовано проєкти ущільнення шламів на Північному ГЗК, щоб зменшити навантаження на хвостосховища.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує впроваджувати системи пилопригнічення при масових вибухах, пилозакріплення на відвалах, кар’єрах і автошляхах, а також озеленення територій і благоустрій зон впливу підприємства. Одним із важливих проєктів є модернізація автоматизованих постів контролю повітря з установкою пиломірів для РМ2,5 та РМ10.
Зниження викидів CO2 та енергетична автономність
Ferrexpo активно впроваджує технології для зниження викидів CO2. Компанія підписала меморандум з Salzgitter Flachstahl на постачання окатків прямого відновлення заліза, що зменшують викиди на 37%. Використовується біопаливо – лушпиння соняшнику (20-25% енергоспоживання), збільшено закупівлю електроенергії з відновлюваних джерел, експлуатується сонячна електростанція потужністю 5 МВт. Крім того, Ferrexpo активно впроваджує частковий перехід самоскидів на електропостачання від мережі, а також на платформи з акумуляторним живленням та електричні екскаватори.
«Метінвест» також робить кроки до енергетичної автономності: на «Каметсталі» запущено першу на підприємствах групи газопоршневу електростанцію на 10 МВт при загальній потребі підприємства у 150 МВт.
Інвестиції в поліпшення стану довкілля
У 2025 році «Метінвест» запланував два великих інвестиційних проєкти природоохоронного спрямування. Зокрема об’єднаний ГЗК інвестує у розвиток 5,7 млрд грн, а також розпочне масштабний проєкт згущення відходів та збагачення на 9 млрд грн. Зокрема поточного року запущено проєкт будівництва установки згущення хвостової пульпи на Північному ГЗК, що є підготовчим етапом для впровадження технології флотації. На це заплановано витратити 1,5 млрд грн.
Крім того, компанія у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн у модернізацію «Каметсталі», третину з цих коштів буде направлено на капітальний ремонт доменної печі №9, що дозволить довести агрегат до сучасних вимог. Також у планах робіт на меткомбінаті початок зведення першого пускового комплексу нового колектора доменного газу та модернізація системи управління приводами МБЛЗ №1. Крім того, «Запоріжсталь» у 2025 році запланувала капінвестиції на рівні 1,1 млрд грн. Зокрема, комбінат виконає капремонти доменної печі №3, двох агломашин та ін.
Також проточного року компанія інвестує 1,4 млрд грн у газові і сонячні електростанції. Загалом «Метінвест» планує запустити газопоршневі станції на своїх ГЗК, а наступним етапом стане будівництво майже 40 МВт сонячної генерації. До 2030 року компанія хоче забезпечувати до половини потреб власною генерацією.
Плановий рівень витрат на природоохоронні заходи «АрселорМіттал Кривий Ріг» в 2025 рік складає 1,9 млрд грн, у тому числі на виконання заходів Міської програми розв’язання екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього середовища на 2016-2025 рр. – 269,1 млн грн.
Серед запланованих заходів на поточний рік можна зазначити такі:
- будівництво та реконструкція хвостосховищ;
- закріплення пилуючих поверхонь зв’язуючими речовинами;
- пилопригнічення автошляхів та 28-ми вулиць міста;
- локалізація та ліквідація карантинних рослин та ін.
Зі свого боку Ferrexpo планує інвестувати $3,3 млрд для досягнення нульового рівня викидів CO2. Пріоритетні заходи з декарбонізації містять перехід на біопаливо при огрудкуванні, відмову від викопних видів палива та електрифікацію гірничодобувних транспортних засобів.
Європейські кліматичні орієнтири та підтримка
У процесі євроінтеграції та реалізації кліматичних орієнтирів Європейського зеленого курсу перед українським гірничо-металургійним комплексом постають серйозні завдання. Щоб досягти скорочення викидів парникових газів, галузь потребує глибокої технологічної модернізації. За попередніми підрахунками, для втілення вже анонсованих проєктів необхідно залучити інвестиції в обсязі близько $11 млрд.
Втім, в умовах війни та обмеженого доступу до західного капіталу здійснити такі трансформації виключно за рахунок внутрішніх ресурсів практично неможливо. Реальний сценарій передбачає відкриття для українських металургійних компаній доступу до європейських фінансових інструментів, спрямованих на підтримку «зелених» перетворень.
Оскільки Україна має статус кандидата в члени ЄС, вона повинна мати рівні права з європейськими компаніями на отримання такої підтримки. Це дозволить не лише відновити галузь після війни, а й ефективно інтегрувати модернізовані екологічні потужності у спільний європейський ринок сталі, що вигідно для обох сторін.
Перегляди: 7
