Казахстанські експортери пшениці повинні звернути увагу на ринок внутрішнього Китаю, а не зосереджуватись на постачаннях у провінції, що межують з Казахстаном. Таку думку висловив Фанг Ганг (Fang Gang), директор китайської компанії ZHEJIANG GRAIN GROUP Co. у ході виступу на KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 в Астані 5 грудня.
«Казахстан при поставках зернових орієнтується в основному на сусідню з кордоном провінцію СУАР (Сіньцзян), однак у цьому регіоні обсяг виробництва пшениці в 3 рази перевищує казахстанський. Крім того, ціна на пшеницю у цій провінції нижча, ніж в інших регіонах Китаю», – зазначив експерт.
На його думку, головна помилка казахстанських експортерів зерна – те, що вони в першу чергу дивляться на ціну. Тим часом, необхідно враховувати сезонний фактор, різницю у виробництві та споживанні пшениці у провінціях Китаю, оцінювати запаси тощо.
«Провінція Хенань щорічно посідає перше місце у країні з виробництва пшениці, щорічний обсяг його виробництва наближається до 40 млн тонн. Далі йдуть провінції Шаньдун, Аньхой, Хебей, Цзянсу, Сіньцзян, Шеньсі, Хубей, Ганьсу, Сичуань… З 2020 р. пік імпорту пшениці в Китаї зазвичай припадає на перший квартал року. Головною країною-постачальником пшениці є Австралія, а США та Канада в основному посідають друге та третє місця відповідно… Запаси пшениці в портах Південного Китаю вступають у стан сезонного скорочення з початку другої половини року, і зараз показник запасів у портах знаходиться на низькому рівні», – розповів директор ZHEJIANG GRAIN GROUP Co.
Він також відзначив головну перевагу казахстанської пшениці – її високу якість (зокрема, клейковина). Завдяки цьому пшениця з Казахстану може частково замінити на китайському ринку зернову з Австралії та пшеницю, вирощену у СУАР.
Важливо розуміти, що зерновий ринок Китаю регулюється державою. За інформацією спікера, у 2025 р. у рамках загального обсягу тарифних квот на імпорт продовольства до Китаю обсяг квоти на пшеницю (включаючи борошно та пшеницю) становитиме 9,636 млн тонн. При імпорті у межах квоти нараховується мито у розмірі 1%, а за імпорту понад квоти – високе мито у розмірі понад 65%.
При цьому експерт наголосив, що виробництво пшениці в Китаї з 2022 р. залишається на високому рівні, понад 50% цієї зернової країна забезпечує за рахунок власного виробництва, а імпорт – лише додаткове джерело поповнення запасів, але не основне.
«Річний імпорт пшениці до Китаю коливається приблизно на рівні 10 млн тонн. За оцінками, залишки пшениці в країні наприкінці 2024 р. продовжуватимуть тенденцію до зростання, яке намітилося 2021 р.», – розповів Ф. Ганг.
Джерело:
apk-inform.com
