Поверхневу вегетативну масу можна захищати, обробляючи її найрізноманітнішими фунгіцидами, але здебільшого їхній вплив на кореневу систему рослини мінімальний або відсутній. Протруйники захищають рослину до 40-50 діб і за сприятливих умов коренева система може інфікуватись патогенними мікроорганізмами. Ознаки прояву залежать від виду патогена та ступеня ураження рослини.
Про це йдеться в блозі «Концепція застосування мікробіологічних та хімічних ЗЗР для обмеження розвитку ґрунтових інфекцій» на SuperAgronom.com.
Найбільш поширеними і найнебезпечнішими патогенами для соняшника є Verticillium dahliae Klebahn, гриби роду Fusarium та Sclerotinia sclerotiorum, які викликають вертицильозне в’янення, фузаріозну кореневу гниль та склеротиніоз.
Боротьба з кореневими інфекціями надзвичайно складна через фізіологію рослин та властивості фунгіцидів. Тому для захисту сільськогосподарських культур має бути задіяна низка заходів, спрямована на обмеження розвитку патогенів. Зокрема, сівозміна, сортооновлення, застосування хімічних протруйників насіння, знищення рослин-носіїв інфекції (бур’яни, падалиця соняшнику, ріпаку).
Не слід також забувати про ефективність мікробіологічних засобів захисту рослин. Вони насичують ґрунт корисною мікрофлорою, яка в конкуренції з патогенами обмежить їхній розвиток.
Мікробіологічні препарати в своєму складі можуть містити один вид мікроорганізмів або декілька. Наприклад:
- Бактолайв Актив Соіл містить штами бактерій Bacillus spp.
- Бактолайв СІД — Trichoderma harzianum, Bacillus spp.
Як правило, такі препарати містять елементи живлення, органічні речовини (гумати, витяжки з водоростей) та фітогормони. Обробляючи насіння мікробіологічним препаратом, ми заселяємо майбутню кореневу систему мікроорганізмами, які проявляють сильну антагоністичну дію по відношенню до патогенів. Так ми суттєво зменшуємо імовірність інфікування кореневої системи патогенами, коли дія хімічного протруйника уже відсутня.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
