У ході освітнього модуля для жінок в АГРО, проведеного в рамках програми Syngenta Training Center 2024 на Білоцерківській R&D станції компанії «Сингента Україна», учасницям презентували низку експериментів на дослідних ділянках. Зокрема, фахівці станції порівнювали ефективність різних норм витрати робочого розчину за однакової дози фунгіциду на пшениці.
Проблема актуальна, адже, за словами Станіслава Горпинюка, менеджера з технічної підтримки фунгіцидів на зернових культурах компанії «Сингента Україна», зараз багато аграріїв приймають рішення зменшувати кількість витрати робочого розчину, намагаючись пришвидшити темпи обробок (через нестачу персоналу), зекономити воду, підвищити прибутковість за цей рахунок. Однак при цьому виникає питання рівня ефективності самого захисного заходу, його результативності.
Саме з метою виявлення найбільш оптимальних із найчастіше застосовуваних аграріями обсягів виливу, а саме 50 л/га, 70 л/га, 100 л/га, 150 л/га, 200 л/га, і було вирішено провести такі досліди.
Зокрема, з використанням фунгіциду МіравісⓇ Нео в однаковій нормі внесення 1 л/га та ЕлатусⓇ Ріа в нормі 0,6 л/га.
На всіх ділянках було посіяно сорт озимої пшениці Актер, з нормою висіву 4,5 млн/га. Як зазначив Олександр Одарченко, агроном-дослідник Білоцерківської R&D станції «Сингента Україна», з термінами сівби затримались, бо чекали дощів, але так і не дочекались і засіяли ділянки 29 вересня, на глибину 5 см і глибше. Сходи отримали спочатку рвані, але надалі пішли дощі, тож до листопада посіви вирівнялись. Перед культивацією внесли 200 кг/га нітроамофоски, а потім у березні — 150 кг/га аміачної селітри.
На посівах від початку обробок і до дня, коли проходив освітній модуль (21 червня), було проведено 4 захисні заходи. З них лише 1 фунгіцидний — саме в рамках експерименту. Решта — гербіцидні та інсектицидні, останні особливо важливі, адже найбільш поширені тут попелиці та трипси є переносниками вірусних хвороб.
Фунгіцид внесли одноразово 16 травня по прапорцевому листку (тобто на той момент це був 36-й день після обробки).
«Обробку робили щілинними форсунками 01 калібру, змінювали лише швидкість руху обприскувача і робочий тиск — від 1,2 до 2,4 бар. Швидкість варіювалась від 2 до 6 км/год. залежно від норм виливу. Розпилювачі ми не змінювали, хоч вважається, що при виборі інших норм потрібно змінювати розпилювачі на 03-025. Але ми цього не робили, бо розмір крапель змінювався б і з’являвся б фактор впливу форсунок на ефективність. Це ми знаємо з досвіду попередніх років, коли проводили дослідження різних калібрів розпилювачів на фунгіцидах проти хвороб колоса (фузаріозу), та хвороб листка. І коливання результатів між різними типами розпилювачів було до 15%. Тому цього разу ми вирішили використовувати однакові розпилювачі. При різному виливі зміна розміру краплі буде несуттєва. Інжектор формує, як правило, однаково близьку краплю, тож у цій ситуації краще пожертвувати різними розпилювачами, ніж пожертвувати достовірністю досліду», — пояснив Станіслав Горпинюк.
Також він додав, що кількість витрати робочого розчину дуже важлива для продуктів, діючі речовини яких є трансламінарними або мезосистемними, а це передусім стробілурини і карбоксаміди. Тобто найбільш поширені групи діючих речовин фунгіцидів.
Як у свою чергу зауважив Олександр Одарченко, цьогоріч склалися сприятливі умови для розвитку септоріозу та жовтої іржі. Тож на оглянутих експериментальних ділянках можна було прослідкувати рівень контролю передусім цих хвороб та загальну оздоровчу дію на рослини залежно від витрати робочого розчину.
Учасниці мали можливість детально оглянути кожну ділянку, вирвати з них рослини пшениці для ближчого ознайомлення з їхнім станом. І наочно переконатися, що, наприклад, на ділянці, на якій фунгіцидну обробку було проведено з нормою виливу робочого розчину 50 л/га, ураження хворобами відмічалося найбільше. Хоча порівняно з контролем, де фунгіцид не вносили взагалі, стан рослин був значно кращим. Надалі ж на кожній наступній ділянці зі збільшенням кількості витрати робочого розчину ефективність підвищувалась, прояви хвороб були нижчими, а колір рослин зеленішим. Тобто тривалість вегетації подовжувалась. Як зауважили самі фахівці компанії «Сингента» найбільше це проявлялось на ділянках з нормами виливу 100, 150 та 200 л/га, в останніх двох різниця була найменшою.
Як наголосив Олександр Одарченко, за його спостереженнями, реалізація максимального захисту препарату від хвороб починається від 100 л/га виливу робочого розчину.
«Також варто враховувати, що зазвичай обробки проводяться не одним препаратом, а баковими сумішами разом з інсектицидами, стимуляторами, мікродобривами тощо. Якщо зменшувати норми виливу, то збільшується агресивність суміші. Та відповідно підвищується залежність від факторів навколишнього середовища. Тому в такому разі частіше можна бачити негативний вплив від внесення бакової суміші, більше проявляється фітотоксичність», — додав зі свого боку Станіслав Горпинюк.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
