Полів, забур’янених осотом, в Україні сотні тисяч гектарів внаслідок російського вторгнення. Такі поля не обробляються вже третій рік, що сприяє поширенню будяка, амброзії, молочая, чорнощира і втому числі осота рожевого, який становить найбільшу небезпеку. Але способи знищити його є.
Про це на своєму Youtube-каналі розповів Сергій Авраменко, доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН.
«Небезпека осоту рожевого заключається в його високому коефіцієнті розмноження. Одна рослина формує від 1000 до 1500 насінин. Насіння має гарний механізм розмноження, яке називається “парашутики” або пух. І ця пушинка внизу має малесеньку, буквально 0,5 мм, насінинку. Міліарди таких насінин на кожному гектарі. І ці насінинки поширюються з величезною швидкістю на нові території. На сотні і тисячі кілометрів цей пух розлітається і багато осідає на місці зростання рослини, — пояснює науковець.
У своєму відео він продемонстрував заміноване поле, яке не оброблялося три сезони. Земля услана кількасантиметровим шаром пуху осота рожевого.
Насіння осоту не втрачає схожості в ґрунті до 20 років. Тобто, навіть якщо ви за рік-два виведете осот, то найближчі 20 років ви ще матимете цю проблему, додає фахівець. До того ж, крім насіння, осот рожевий розмножується коренями і вже на другий рік коренева система сягає вширину і вдовжину до 5 м, що ще більше ускладнює боротьбу з бур’яном.
Оскільки бур’ян має здатність розмножуватися корінням, то навіть, якщо значна частина коріння буде знищена, це не допоможе. Навіть з маленьких частинок може утворюватися пагін.
Боротися з бур’яном потрібно комплексно:
- обробіток ґрунту і сівозміна забезпечать частковий контроль осоту,
- хімічний захист (найбільш ефективний).
«Але потрібно врахувати, що не всі гербіциди контролюють осот однаково ефективно. Навіть гліфосат. Якщо осот проростає з насінини, то гліфосат його успішно контролює, але якщо від кореня, тоді гліфосат контролює частково. Крім того, осот набув певну стійкість до гліфосату. Серед усіх діючих речовин, дію яких мені доводилося бачити на осоті, найбільш ефективна є клопіралід. Є і інші як МЦПА. То навіть, якщо ви застосовуєте на осоті гліфосат, я раджу додавати клопіралід у бакову суміш. Особливістю клопіраліду є те, що його можна застосовувати як ґрунтовий гербіцид, але не під усі культури. А, наприклад, під кукурудзу, — каже Сергій Авраменко.
Контролювати осот потрібно у фазі розетки. Якщо бур’яна вже викинув квітконос, контроль буде малоефективним. Тому фахівець радить не пропускати фазу.
Сергій Авраменко додає, основну частину осоту можна вивести вже на 2-3 рік, але боротьба з рештою ще триватиме кілька років.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Головні агроновини України та світу 
