Про це повідомляє SEEDS.
Доглядати за усім допомагають дружина та четверо дітей. Зі слів фермера, повномасштабна війна завадила йому розширити господарство, бо з першого дня пішов добровольцем у ЗСУ. Через півтора року служби він демобілізувався і повернувся до родини, щоб відновити господарство.
«Ми, можна сказати, тільки живемо з землі. Ми працюємо тут всією родиною, вирощуємо те, що самі любимо: спаржа, жимолость, літня малина. Лохина займає найбільше площі на наших посадках», – розповів господар.
Вирощувати лохину, каже фермер, почали вісім років тому. Зараз має 5 тисяч кущів, які вже плодоносять, решта – молоді кущі.
Лохина, каже Олександр Дігалевич, рослина, яка росте у кислому середовищі, тому волинські ґрунти цій ягоді підходять. Попри це роботи у ягіднику вистачає.
«Треба робити певний субстрат. В материнську землю просто посадити і воно не виходить. Треба зробити або яму або траншею і туди садити – і доглядати, поливати, слідкувати за кислотністю того ґрунту», – додає фермер.
Господар каже: лохина дуже стійка до хвороб і шкідників, а також нормально переносить зиму. Однак спілі ягоди можуть склювати птахи, тому, при потребі, над кущами влаштовують сітчасте укриття.
Для вирощування ягід і спаржі родина використовує 10 гектарів землі. Частина площі належить батькам Олександра, решту – орендують. Цього року, каже фермер, очікує більше п’яти тонн врожаю лохини.
