За 2022-2023 рр. Україна істотно наростила площі під овочами, дещо компенсувавши їх скорочення через бойові дії та окупацію частин півдня та сходу країни. При цьому акцент передусім ставився власне на розширенні площ та відновленні тих обсягів виробництва, які б задовольняли попит внутрішнього ринку. Водночас якісно сектор практично не змінився.
Про це йдеться у матеріалі «Овочевий бум в Україні-2023. Чергові гойдалки чи вирішальна мить галузі?» на Latifundist.com.
Другий хліб. Технологія вирощування картоплі від А до Я
Читати
Як зазначає автор блога, Євген Кузін, аналітик плодоовочевого ринку в проєкті EastFruit, міжнародний консультант FAO, брак досвіду вирощування нових культур, необхідність нового устаткування та нових технологій, нові умови для вирощування в нестандартних регіонах, брак досвіду продажів овочів, які по факту є швидкопсувною категорією й часто потребують швидких продажів (особливо в сегментах сезонних овочів на зразок перців, баклажанів, кабачків, огірків, помідорів тощо), брак робочої сили — це далеко не весь перелік проблем, з якими зіштовхуються новачки в овочевому бізнесі незалежно від того, відносно великий це гравець чи ні.
«Ключовим моментом є не «вигідно чи невигідно вирощувати», а скільки новачків (і великих, і малих) залишиться в овочевому бізнесі через 2-3 сезони і зможуть подолати ті неочікувані проблеми, з якими вони зіштовхнулися. Наприклад, вже перед самим початком сезону 2023/24 по овочам борщового набору було зрозуміло, що не варто знову очікувати рекордних цінових показників, як навесні 2023 року. Станом на зараз, наприклад, ціни на ріпчасту цибулю та моркву в середньому вдвічі менші за минулорічні», — наголошує експерт.
За його словами, загалом за 2023 рік розширення площ (порівняно з 2022 роком) відбулося практично по всіх овочевих культурах, за винятком картоплі та столових буряків.
«Щодо останніх, ціни на буряки за період зберігання з осені 2022 року по весну 2023 року не зросли, тому цікавість новачків до цього сегменту була мінімальною. Аналогічно можна сказати й щодо картоплі, яка теж не зросла в ціні за той же період. Тобто, по картоплі та столових буряках площі в 2023 році не зростали, а, навпаки, зменшувалися, хоча й в цих сегментах частка окупованого півдня України в виробництві була незначною», — зазначає Євген Кузін.
Щодо перспективності овочівництва як бізнесу, експерт зауважує, що тут потрібно дивитися на розвиток ринку в майбутні 2-3 роки, коли ті новачки, які зайшли в овочевий бізнес та залишилися в ньому після цього сезону, вже «наб’ють основні ґулі».
На думку експерта, тут може бути два варіанти розвитку.
- Перший — це, коли принципово структура ринку не зміниться, й на ньому будуть залишатися ті ж проблеми, що й раніше. Це переважно відсутність довгострокової стратегії розвитку, системності в роботі та акценту на якість продукції. Гонитва за дво- чи три- кратними темпами зростання цін без подальших інвестицій в якість та продажі поступово знищує конкурентоспроможність вітчизняної галузі, змушуючи споживачів купувати, наприклад, більш якісний імпорт навіть у періоди достатнього місцевого виробництва.
- Другий — це якщо через 2-3 роки структура виробництва все ж таки зазнає якісних змін, і на ринку виростуть проекти, які за свою основу будуть брати системність у роботі та ставити акцент передусім на якість, наголошує Євген Кузін.
І додає, що в сучасних умовах, коли економічного буму в країні поки що не очікується, а кількість споживачів до довоєнного періоду навряд чи повернеться, Україна здатна виробляти набагато більше продукції, аніж поточний рівень споживання.
«Тому майбутнє України — у вирощуванні високоякісних овочів з істотними обсягами системного експорту. Але до цього світлого майбутнього поки що далеко», — підкреслив експерт.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
